Таку заяву зробив під час прес-конференції міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. За його словами, пластикові студентські дипломи, які з 2000 року видають випускникам усіх українських ВНЗ, мають шість рівнів захисту (графічний, голографічний та інші). Ніколаєнко розповів, що диплом змінює колір, якщо його розірвати або переламати навпіл.
Дипломи українських навчальних закладів друкують на закритому державному підприємстві, так само як грошові знаки чи паспорти. За цим процесом слідкує СБУ. Запит щодо кількості дипломів та інформацію про випускників із кожного навчального закладу подає ректор або відповідальна особа, яка має електронний підпис. Доступ до всіх даних має лише міністр освіти. Так що «всунути» зайву людину до списку випускників, які мають отримати дипломи, неможливо. А дипломи, які незаконно продають «підприємливі особи», є фальшивкою, виявити яку досить просто.
Якщо раніше для того, щоб з'ясувати, чи справді людина закінчила ВНЗ, чи просто купила фальшиву «корочку», треба було відправляти запит до Міносвіти або до зазначеного в дипломі ВНЗ, то тепер це можна перевірити на сайті http://www.osvita.net.
Спочатку треба зареєструватися на сайті та чекати, доки на вашу електронну скриньку прийде повідомлення про закінчення реєстрації. А вже потім можна буде зайти на сторіночку «Перевірка документа», набрати серію та номер диплома, прізвище випускника та код підтвердження. Машина перевіряє відповідність усіх трьох параметрів, тому підробити документ так, щоб його «сприйняла за свого» система пошуку, абсолютно неможливо.
До цієї бази поки що увійшли лише пластикові дипломи. У Міносвіти планують поступово розширити базу пошуку з тим, щоб система могла підтверджувати справжність (чи фальшивість) дипломів-«книжечок», виготовлених на папері.
Це єдина подібна система, яка діє на території пострадянських країн. У Росії, розповів Станiслав Ніколаєнко, зацікавилися цією ідеєю та планують вводити подібну систему перевірки дипломів.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
