Цукор споживають однаково - що в місті, що в селі. І, здавалося б, для всіх він однаково солодкий. Але у Вінницькій асоціації «Поділляцукор» схиляються до думки, що це тільки на перший погляд так. Цукор буває й солонуватим або гіркуватим. Коли скраплений потом чи сльозами людей, зайнятих у процесі цукроваріння. Який присмак матиме цукор цього року, розказує виконавчий директор асоціації Микола Береговий.

Якби цю історію розповів хтось інший, а не мешканці загубленого у таврійських степах села, я б засумнівався. Бо ж важко уявити, як це худобина пре через поле, охоплене димом, а деінде - і полум'ям! Та ще й без пастуха-погонича, з власної «ініціативи». Саме таку дивовижу можна було спостерігати теплого дня неподалік села Харкове Токмацького району.