Водиці з «Криниці»?

11.11.2006
Водиці з «Криниці»?

Щоб дійти до бажаного водопою, худобі довелося подолати дим і вогонь. (Укрінформ.)

      Якби цю історію розповів хтось інший, а не мешканці загубленого у таврійських степах села, я б засумнівався. Бо ж важко уявити, як це худобина пре через поле, охоплене димом, а деінде - і полум'ям! Та ще й без пастуха-погонича, з власної «ініціативи». Саме таку дивовижу можна було спостерігати теплого дня неподалік села Харкове Токмацького району.

      Сільчани розповіли, що саме цим полем худобина протоптала стежку до невеличкого ставочка, який упродовж трьох місяців був єдиним місцем для водопою. І це ж якою була спрага, що худобу не спинили навіть дим і вогонь! Першою кинулася рятувати корів Валентина Кашуба - в результаті обпеклися і худоба, й рятувальниця. Одну корову довелося дорізати; пенсіонерка ж досі лікує від опіків ноги.

      Випадок кількамісячної давності - одна з отих крапель, що вивела сільську громаду на мітинг. Люди обурені, що в столиці владна еліта невтомно з'ясовує стосунки і винуватців дестабілізації в усьому, а прості українці дійсно знесилено виборюють право на гідне життя. Для мешканців сіл Харкове, Чистопілля і Пшеничне Токмацького району водопостачання стало проблемою №1. Якщо хліб і харч-другий до хліба селянин ще здатен добути самотужки, то вода у степах Таврії надто глибоко, аби обійтися без допомоги влади.

      Цікаво, що не потерпає від «сушняку» село Нове, де базується сільрада, до адмінтериторії якої входять названі вище населені пункти. А в Харковому, приміром, влітку води не було впродовж трьох місяців, у вересні з'явилася тижнів на три, аби в жовтні знову «випаруватись». Ось громада і вирішила влаштувати свій, периферійний Майдан. Під час мітингу, як на біду, одна жінка знепритомніла, і хтось крикнув: «Води!». Колонка була неподалік, але «традиційно суха». Рятували бідолашну нашатирним спиртом і водою, привезеною з Нового.

      Акцію спротиву до певної міри пришвидшила сільрада. У момент чергового пересихання сільського водогону у трьох селах повідомила: свердловину взагалі буде законсервовано, якщо сільчани терміново не погасять борги (з'ясувалося, що рідне КП-«рятувальник» справніше виписувало рахунки, аніж навідувалося до напівсухого водогону) - на часі, мовляв, й «оптимізація» тарифів. Люд обурився: нас ще й залякують!

      Марина Артьоміна, Євгенія Кашуба, Микола Портний, Григорій Безручко та інші пенсіонери зауважили, що сільське комунальне підприємство «Криниця» фактично не працює! За що платити? Як улітку спека, то латаний-перелатаний водогін «ганяє порожняк». Помпа на свердловині, до речі, також «доісторична», тому кіловати «жере», а воду з глибин не здатна підняти на поверхню і помпує до сільських осель повітря, завдаючи збитків тим, хто з наміром заощадити на оплаті за водопостачання встановив лічильника. Вийшла «антиекономія»: відкрутиш крана - вода ледь крапає, а повітря хвацько крутить кляте коліщатко.

      Люди не розуміють, навіщо сільрада ініціювала створення КП «Криниця», від якого тільки й змін, що оновлення «директорату» («Оце шукають уже четвертого керівника»). Підігріла пристрасті учасників мітингу і відверта поблажливість влади до «соліднішого» боржника - місцевого сільгосппідприємства «Інтертрейд», яке має чотиримісячний борг за напування утримуваної на фермі худоби. Начитані сільчани гукали: «Оце і є політика подвійних стандартів! Наші в столичних навчилися!»

      Про свої біди люди пригрозили написати до столиці. Не вірять люди, що в районній чи  сільській казні грошей катма. Сільському голові Ользі Горенко на мітингу довелося пояснювати також, чому на сільський автобус грошей не знайшли, а новеньку «Славуту» для сільради купили? Керівник казала, що легковиком iз Пшеничного возять дітей в Нове. Це так: дві ходки - і дітлашня у школі. Але ж із Харкового шістнадцятьом школярам щодня доводилося ходити до Нового пішки!

      «Доводилося», бо мітингувальники таки «розбудили» місцеву владу: шкільний автобус, хоча й старенький, придбали. З'явилася надія, що з районної казни нашкребуть й давно обіцяні 55 тисяч гривень для «реанімації» водопостачання на території Новенської сільради. Відповідний рядок у бюджеті Токмацького району «помітили», порохняву з нього здмухнули. Мабуть, «знайдуться» і кошти.

 

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>