«Оси-збоченці» долетіли до Києва

03.11.2006
«Оси-збоченці» долетіли до Києва

Шокуючий Блекi Лолесс.

      Середовище виконавців хеві-металу завжди нагадувало банку з павуками. При наявності безлічі схожих музичних колективів членам «важких металевих» груп недостатньо мати довге волосся й відповідний «прикид», щоб привернути до себе увагу шанувальників. Тому більш винахідливі пішли далі. Члени американської групи Kiss десятиліттями грали на таємничості — ховалися за масками. Еліс Купер випускав на своє обличчя велетенських отруйних павуків. Оззі Озборн якось відгриз на сцені голову живому кажану. Мерилін Мейсон вдає з себе диявола невизначеної статі... Досі ми могли спостерігати такі витівки хіба що по телевізору. Однак тепер є нагода побачити й послухати шок-рокерів на власні очі: у рамках «слов'янського турне» Білоруссю, Україною та Росією 9 листопада в Центрі культури та мистецтв Національного авіаційного університету виступлять класики американського шок-хеві-металу — W.A.S.P. Охочим бути шокованими доведеться викласти за квиток від 100 до 300 гривень.

 

«Оси», «расисти» чи «збоченці»?

      Назву скандальної групи глем-металу перекладають по різному. Спочатку її тлумачили просто як «Оса». Англійське слово wasp є збірною назвою для цієї родини комах, що нараховує приблизно 25 тисяч видів, 16 тисяч з яких є паразитами, оскільки живляться яйцями та личинками інших комах чи павуків. А для хеві-металіста слово «паразит» є великим компліментом. У перші роки діяльності групи її назву тлумачили також як абревіатуру від White Anglo-Saxon Protestant, тобто «білий англосаксонський протестант». Цей термін також часто вживають щодо білих расистів, а «расист» для членів W.A.S.P. також звучить гордо. Уява у людей багата, тому назву також розшифровували як We Are Satan's Preachers («Ми — проповідники сатани»). І, нарешті, виходячи зі специфіки текстів та сценічного шоу групи її назву останнім часом дедалі частіше тлумачать як абревіатуру від англійського We Are Sexual Perverts («Ми — сексуальні збоченці»). Члени групи не мають нічого проти кожного з цих тлумачень. Коли фронтмена Блекі Лоллесса попросили дати особисте тлумачення назви групи, він хитро відповів: «We Ain't Sure, Pal» («Ми й самі не впевнені, друже»).

Бруд брудом вибивають

      «Рок завжди був спітнілим, смердючим та брудним. Нашим завданням є підтримувати його в чистій, відповідній формі», — ці слова належать Блекі Лолессу, незмінному лідеру групи з часу її заснування. І як же він та його колеги реалізують це гідне всіляких похвал завдання? Несамовиті виступи «збоченців» надовго залишаються в пам’яті, бо це справжні театралізовані шоу: з киданням у публіку шматків сирого м'яса, шмаганням батогом напівоголених дівиць та просякнутими сексом текстами пісень. «Першу скрипку» на сцені відіграє сам Блекі, який з'являється із сокирою в руках, імітує пиття крові з людського черепа, їсть сире м'ясо та під ревіння електрогітар знущається з прив'язаної дівулі розпусного вигляду. Протягом виступу витрачається дуже багато томатного соку, який відіграє роль крові.

      Словом, недарма рецензенти фахових рок-часописів характеризували членів W.A.S.P. як «тварин» або «некерованих дикунів». На початку існування групи багато громадських та політичних організацій США вимагали заборонити, її публічні виступи. Звичайно, увесь цей галас тільки допоміг «розкрутці» групи, ставши для неї безплатною рекламою. «Оси-збоченці» ще й самі додали олiї у вогонь, коли намагалися розмістити на своєму першому синглі пісню Fuck Like A Beast («Трахайся, як звір»). Керівництво цілком пристойної фонографічної фірми «Кепітол рекордз», iз якою група W.A.S.P. підписала свій перший контракт, відмовилося видати сингл з такою назвою. Він таки з'явився пізніше на незалежному лейблі Music For Nations.

Що не під силу армії, те може музика

      Історія групи W.A.S.P. — це фактично історія Блекі. Він народився 4 вересня 1956 року в Нью-Йорку, в родині з індіанськими коренями, отримавши ім'я Стівен Едвард Дюрен. Підлітком вештався вулицями району Стейтен Айленд разом з Ейсом Фрелі, який згодом став музикантом рок-гурту Kiss. Саме в підліткові роки Стівен за хуліганську поведінку отримав прізвисько Блекі Лолесс («Чорний беззаконник»), яке пізніше стало його артистичним псевдонімом. Коли хлопцеві було 13, він отримав у вуличній бійці ножове поранення, а в 14 років батько віддав некерованого сина на перевиховання до військового училища в штаті Флорида. Звідти Блекі вигнали через те, що він побив офіцера-вихователя.

      Словом, майбутнє на хлопця чекало неабияке, і, швидше за все, не злазити б йому з в'язничних нар, якби не захоплення музикою. Свою першу гітару Блекі отримав у подарунок від батьків у дев'ять років, вивчив пару акордів, заснував свою першу шкільну групу під назвою The Underside і разом із нею заробив свої перші 16 доларів за виступ.

      Після виправної школи Блекі став членом професійної групи Black Rabbit, а коли легендарний гурт New York Dolls (який вважають піонером американського панк-року) залишив його харизматичний вокаліст Джонні Зандерс, Блекі, якому щойно виповнилося 18, зайняв його місце. Однак залишався там недовго і незабаром разом iз басистом «Нью-Йоркських ляльок» Артуром Кейном перебрався до Лос-Анджелеса, де хлопці разом створили гурт Killer Kane. Пізніше Лолесс сформував Sister. Це була одна з перших у Лос-Анджелесі груп, члени якої експериментували з окультною символікою і розфарбовуванням облич.

До слави через скандал

      Кінець 1970-х був не кращим часом для хеві-металу, тому «Сестрі» так і не вдалося підписати контракт із жодною фірмою, хоча група користувалася успіхом на клубній сцені. Пройшовши ще через низку гуртів, у 1982 році «Чорний беззаконник» відчув, що настав час для нового проекту. Гітарист Ренді Пайпер, Блекі Лолесс (бас та вокал), Дон Коста (гітара) й Тоні Річардс (ударні) — таким був перший склад W.A.S.P.  Вперше виступивши у травні 1983 року, невдовзі група вже без проблем збирала концерні зали на 3-4 тисячі місць. Наприкінці 1983 року на один із концертів потрапив менеджер британських металістів Iron Maiden Рон Смоллвуд. Він був під таким враженням від музики, енергії групи та її сценічного шоу, що став опікуватися колективом. На початку 1984 року W.A.S.P. підписала контракт із фірмою «Кепітол рекордз» і розпочала запис свого першого альбому під такою ж назвою — W.A.S.P.

      Незабаром кілька американських сенаторів розпочали кампанію з метою захисту підлітків США від рок-музики та, зокрема, найогиднішого її зразка — групи W.A.S.P. До Блекі почали надходити погрози про вбивство, концерти гурту часто зривалися через повідомлення про замінування залів. Група випускала нові альбоми та сингли, концертувала світом, а вдома змушена була відбиватися від атак захисників моралі, під впливом яких Лолесс став активним борцем за свободу слова. У підсумку: альбом The Headless Children був присвячений соціально-політичній тематиці та боротьбі з наркотиками.

«Оса» — це я

      Впродовж останніх 20 років через групу пройшла дюжина музикантів, і цього року її склад наполовину оновився (у травні новим барабанщиком став Майк Дупке, а гітаристом — Даг Блер), тому десь із третього-четвертого альбому W.A.S.P. можна вважати сольним проектом Блекі Лолесса. До речі, за словами Блекі, всіх музикантів, за винятком одного, він вигнав із групи за зловживання наркотиками. Старіючий рокер, якому нещодавно виповнилося 50, залишається таким же навіженим та сповненим енергії, як і на початку своєї кар'єри. І таким же хитрим на вигадки та скандали, які мають підтримувати інтерес до його особи. Нещодавно Блекі видав на офіційному сайті групи спростування чуток про власну смерть в автокатастрофі, які, не виключено, сам і розповсюдив. Хоча роки все ж беруть своє: у липні цього року частину концертів європейського турне було відмінено, оскільки лікарі діагностували у Блекі перебої з роботою серця.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ
Блекі Лолесс «жжот»!

      У лютому цього року, оголошуючи про початок великого світового турне Сполученими Штатами, Європою та Азією, в рамках якого проводиться виступ у Києві, Блекі Лолесс заявив, що «ціна квитків на кожний виступ цього турне не буде перевищувати 15 доларів». Він також пообіцяв, що кожен концерт триватиме не менше 90 хвилин, зазначивши при цьому: «Я стомився від гівняних груп, які продають квитки по 50 доларів, а виступають менше години».

* * *

      Під час сценічних виступів Блекі використовує як підставку для мікрофона металеву скульптуру у вигляді демона вагою півтонни. Завдяки такій вазі Блекі може залазити на неї й хитатися для створення більш драматичного ефекту. Ця скульптура стала причиною скасування кількох концертів, оскільки її важко затягнути на сцену, та й не кожна сцена її витримає.

  • Огидні і прекрасні

    У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>

  • Ольга Куриленко: Мені ніколи не спадало на думку зірватися

    Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».

    Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не по­требує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>

  • Ковток води

    Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>

  • Хай живе королева!

    Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>

  • Король переміг Цукерберга

    Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>

  • Німецька ПОПелюшка

    Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>