Сьогодні в Україні майже 2,5 млн. громадян мають статус постраждалих через аварію на Чорнобильській АЕС. З наступного року чорнобильці повністю переходять під опіку Міністерства праці та соціальної політики. Процес передання цих повноважень від Міністерства з надзвичайних ситуацій до Мінпраці почався ще з 2004 року, і ось тепер він завершується. Це виглядає абсолютно логічно, оскільки практично всі чорнобильські програми мають соціальний характер. Вони пов'язані з виплатами та пільгами.

Хто з нас у дитинстві не збирався «у світ» на знак протесту проти «несправедливості» батьків? Хтось демонстративно пакував нехитрий скарб, продумував маршрут, комусь навіть вдавалося вийти за поріг дому, а когось зупиняли (як мене, наприклад) просто біля шафи з теплим светром — «на випадок зими»... Покоління змінюються, проблеми залишаються старі — діти хочуть уваги до себе, любові, а ще дуже часто — елементарно попоїсти. Тому йдуть з дому. Про те, що їх чекає потім, вони, як правило, не думають. Лише минулого року в Україні було зареєстровано 7,5 тисячі зниклих дітей. Переважну більшість оперативники знайшли і повернули батькам, опікунам і вихователям. Декого шукають і досі... А шукати зниклих дітей — це робота важка і почасти невдячна. Однак її виконують правоохоронці мовчки і без пафосу, виправляючи покалічені дитячі долі...