Нурсултан Назарбаєв. (Фото РЕЙТЕР.)
Ініціатива ця, звісно ж, іде від президента Нурсултана Назарбаєва: «Молодь у країні повинна знати: без володіння державною мовою працювати в державних органах, сфері послуг, правоохоронних органах чи судовій сфері буде неможливо». Уряд Казахстану днями вже офіційно ухвалив рішення про вдосконалення мовної політики, передає РІА «Новості». Серед найперших заходів — «пропаганда казахської мови як символа, що об'єднує всіх громадян Казахстану, переклад діловодства державною мовою, стимулювання державних службовців неказахської національності, що знають мову» тощо. У школі казахську історію та літературу вивчатимуть двома мовами вiдразу: казахською та російською.
Крім цього, казахську мову переведуть на латинку, бо, за визнанням президента країни, «латинська графіка домінує сьогодні в комунікаційному просторі». Вочевидь, це східна хитрість, адже Казахстан — багата нафтою та іншими корисними покладами держава — має солідні західні інвестиції і стрімко їх нарощує. Отже, в основі «латинизації» мови — бізнес-інтереси Казахстану і зокрема Нурсултана Назарбаєва. Крім того, нова мовна політика Астани може свідчити про поступовий вихід з-під впливу Росії. З кінця 80-х років чисельність росіян серед населення Казахстану скоротилася з половини майже до третини, але російська мова все ще домінує в суспільстві.
Сьогодні у зовнішніх зв'язках Казахстан користується трьома видами графіки: на пострадянському просторі — кирилицею, в Туреччині і Європі — латинкою, а в Азії — арабською в'яззю. Як пояснив у інтерв'ю російській «Нєзавісімой газєтє» депутат казахського парламенту і лідер партії «Ак Жол» Аліхан Байменов: «У Казахстані використовують похідну кирилиці — 42 символи, що сильно ускладнює інформатизацію країни. Для нас це велика проблема — ми платимо більше за одиницю інформації».
Казахстан разом з Азербайджаном, Узбекистаном, Таджикистаном та Туркменією вже користувався латинкою у 20—30-х роках минулого століття. При радянській владі ці країни перейшли на кирилицю, а після здобуття незалежності Азербайджан, Туркменія та Узбекистан повернулися на латинку. Татарстан, що перебуває у складі Російської Федерації, теж спробував «вестернізуватися», проте Конституційний суд РФ вирішив, що татари не мають на це права.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
