Що їсть на сніданок Америка?

17.10.2006
Що їсть на сніданок Америка?

Джордж Буш: із цього качана вийде прекрасний поп-корн для американця. (РЕЙТЕР.)

      Що їсть на сніданок Америка? Гадаю, це дещо перефразоване кіплінгівське запитання цікавить багатьох .

      Почнемо недовгий перелік зі звичних кукурудзяних та інших злакових пластівців, вкритих цукровою глазур'ю чи без неї, залитих молоком (обов'язково знежиреним!) або соком. У нас називають ці пластівці іншомовним словом «мюслі». Проте ні в Україні, ні навіть у Європі, яка теж «підсіла» на пластівці, їх не їдять так масово, як тут, у США. Крім того, американці люблять на сніданок тости, англійські мафіни (невеличкі кекси), бегелі (бублики, автентичне авторство яких належить єврейській кухні), намазані крім-чізом, тобто сиром з додаванням вершків.

      Любителі «солідного сніданку» теж є в цій країні. Зазвичай вони з'їдають незмінну яєчню з беконом. Тільки якщо українець особливо цінує в свинячій грудинці прошарки сала, то американець любить бекон, висмажений до хрумкості, до стану тонесеньких коричневих пелюсток. У Нью-Йорку eggs'n'bacon продають зранку на сніданок в усіх забігайлівках швидкого харчування, а якщо ви не встигли поснідати вдома, то на Манхеттені булочку з яєчнею зможете купити в першого-ліпшого вуличного торговця.

      Звичний нам чорний чай з лимоном в Америці не в пошані, тому сніданок запивається апельсиновим соком і неміцною кавою. Культу кави тут немає, отож «кавнюк» зі Львова чи Ужгорода буде почуватися обділеним, ба навіть ошуканим, сьорбнувши тутешньої «американо».

      Після одинадцятої настає час ланчу, де більшість перебивається сендвічами - бутербродами, щедро напакованими салямі, сиром, листям зеленого салату і кільцями помідорів (хоча кафе пропонують більш звичну нам форму обіду - з супами, овочевими салатами і основною гарячою стравою). Сендвіч супроводжується айст-ті - холодним чаєм з різноманітними фруктовими ароматизаторами або дієтичною кока-колою. Від ланчу до вечері американці щось жують. Загальна назва цього «щось» - снеки: всілякі чіпси, крекери, вівсяне печиво з шоколадними крихтами, сендвічі з арахісовим маслом та виноградним джемом. Ті ж американці, які більш свідомі власного здоров'я або роблять спроби не набирати зайвої ваги, надають перевагу суміші горіхів та ізюму, фруктовим салатам, солодким батончикам зі злакових зерен.

      З розмаїттям в Америці продуктів з усіх куточків світу, а також великою кількістю кулінарних шоу для домогосподарок здається, що так легко щодня готувати смачні та незвичні страви. Проте тутешній загал більше зайнятий роботою і вихованням дітей, тому справді рідко і мало хто куховарить удома. Піддатися цій спокусі також легко, адже полиці магазинів заставлені напівфабрикатами і мороженими стравами, котрі варто лише вкинути в мікрохвильовку - і за кілька хвилин перед тобою цілком пристойна і смачна вечеря, не кажучи вже про доступний і простий шлях замовляння їжі з кафе і ресторанів. Тому ввечері безумовним переможцем на столі у більшості американців стає піца (Нью-Йорк особливо відомий своєю смачнющою піцою), усі види макаронних виробів у різних соусах (ще один плюс італійській кухні), смажені курячі крильця і страви з найближчої китайської забігайлівки. Заради справедливості варто зауважити: американські домогосподарки урочисто готують на великі сімейні свята - День Подяки і Різдво - культові страви: смажену індичку, пиріг з гарбузяною начинкою, картопляне пюре, підливу із журавлини. Проте рутинне кухонне повсякдення, таке, до якого звикли ми, - незрозуміла і незвична для більшості американок справа.

      Якось увечері, завітавши до своїх сусідів, я з порога зрозуміла, що у хаті відбувається щось надзвичайне. Дворічний Томмі та п'ятирічна Тейлор бігали з картонними коробками на головах, весело наштовхуючись одне на одного, а їхня мама, моя подруга Френ, не звертаючи на дітлашню уваги, зосереджено помішувала щось у великій каструлі (я й не підозрювала, що у неї є такий посуд). За столом сидів батько Френ - Шон, котрий уже давно розлучений з її матір'ю, веде холостяцьке безтурботне життя власника невеличкого ірландського пабу і з задоволенням приходить на всі вечірки, які влаштовує сім'я його дочки. «Заходь, бери в холодильнику пиво», - відвірвавшись на мить від каструлі, привітала мене Френ. «Я ось тут затіяла варити чікен-суп», - урочисто пояснила вона мені і гордо зняла кришку з каструлі, де серед великої кількості нарізаної цибулі, моркви та стебел пастернаку плавала дебела куряча тушка. І, упереджуючи моє запитання, Френ додала: «Похолоднішало на вулиці, і так захотілося густого домашнього курячого супу».

      - Я казав, треба було шкірку зняти, - діловито втрутився Шон, - у ній же повно холестерину.

      - Не треба знімати шкірку, - підключилася я, - у ній весь смак і аромат.

      Френ зацікавлено підвела на мене очі, замислилась на мить і сказала: «Не буду знімати шкірку. Ти така домовита (таку славу у своїх друзів я заслужила за те, що майже щодня готую моїм домашнім вечерю), значить, знаєш ліпше».

      - Мамо, ми хочемо чікен-супу! Коли вже він буде готовий? - застрибали по кухні діти. Проте Френ суворо наказала їм не заважати і йти дивитися мультики.

      Тут у вхідні двері подзвонили - то прийшла мати Френ - Керрі, котра живе неподалік і до якої теж докотилася новина про незвичну вечерю. Вона кілька хвилин побавилася з онуками, зазирнула на кухню і промовила:

      - Суп не готовий?

      - Ні, курка ще тверда, - авторитетно відповіла Френ.

      - Ну то добре, я зайду пізніше, коли вона звариться, - Керрі вислизнула за двері.

      Я не залишалася на вечерю у сусідів, хоча вони мене люб'язно припрошували скуштувати домашньої страви. Наступного ранку, коли я вела свою дочку до школи, зустріла чоловіка Френ, котрий проводжав до школи свою Тейлор. Після привітань я запитала в нього, чи сподобалася йому вчорашня вечеря.

      - О, чікен-суп! - мрійливо протягнув Грег. - Це було щось!

Вікторія НАДЖОС.

Нью-Йорк.

      Заради справедливості варто зауважити: американські домогосподарки урочисто готують на великі сімейні свята - День Подяки і Різдво - культові страви: смажену індичку, пиріг з гарбузовою начинкою, картопляне пюре, підливу із журавлини. Проте рутинне кухонне повсякдення, таке, до якого звикли ми, - незрозуміла і незвична для більшості американок справа.

 

  • Блакитне око лагуни

    В Уругваї щойно здали в експлуатацію міст, який проліг через дивовижно мальовничу лагуну Гарсон. Він з’єднує 25-тисячне місто Роча з 65-тисячним містом Мальдонадо на південно-східному узбережжі країни, які є столицями однойменних департаментів. >>

  • Оце так надуло

    Данія зміцнила своє світове лідерство у галузі використання вітрової енергетики: 42,1% від всієї виробленої в країні енергії походить з вітрових електростанцій. Тепер головною амбіцією Данії є повна відмова від видобутих із надр землі джерел енергії. «2015 рік був значно вітрянішим, ніж у середньому попередні роки. >>

  • Як умру, то передайте...

    Президент Польщі Анджей Дуда під час симпозіуму Польського товариства трансплантації підписав декларацію про наміри, згідно з якою у випадку смерті його органи будуть передані для трансплантації. До подібних дій голова польської держави також закликав інших поляків, повідомляє сайт Польського радіо. >>

  • Метро для валізи

    Відомо, що Швейцарія має найрозвиненішу в світі систему громадського транспорту. А тепер у цій альпійській країні хочуть створити ще й вантажне метро для приватних речей громадян, повідомила швейцарська інформагенція swissinfo.ch. Цю ідею вважають одним із найамбітніших інфраструктурних проектів, які будь-коли обговорювалися у Швейцарії. >>

  • Таємниця дев’ятої планети

    Вчені Каліфорнійського технологічного інституту Майкл Браун і Костянтин Батигін (виходець із Росії) навели докази існування гігантської планети на околицях Сонячної системи, маса якої перевищує земну приблизно в 10 разів, а період обертання навколо Сонця (планетний рік) становить приблизно 10-20 тисяч років, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>

  • Де лиш не ступить нога жінки

    Ще півстоліття тому ніхто і не подумав би, що жінки можуть брати участь у космічній програмі. Тоді на прохання однієї з американок надати їй можливість пройти тренувальний курс із підготовки космонавтів (чи астронавтів, як говорять у США), НАСА відповіла, що не має у своїх планах намірів набирати жінок. >>