НАТОлка Полтавка,

05.10.2006
НАТОлка Полтавка,

Антинатовці вже проводять свою «рекламну кампанію», з емоцiйними перформенсами, доступними кожному середньостатистичному мозку. (Фото УНІАН.)

      Одним із найбільших ворогів інтеграції в НАТО виявилася громадська думка українців. Євроатлантичні пориви обламуються великим числом противників вступу до Північноатлантичного альянсу. Часто на цьому грають політики. Приміром, Віктор Янукович, відмовляючись у Брюсселі від приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, теж апелював до громадської думки. Хоча, як би ми не нарікали на крок Януковича, це не виправдовує існуючу проблему: про Альянс чи навіть про той же Європейський Союз у нас знають мало. Ці прогалини збираються заповнити, і, приміром, ще у 2004 році було прийнято урядову програму про інформування громадськості на тему євроатлантичної інтеграції.

      Аби побачити, як проходить зовнішньополітичний «лікнеп», днями кореспондент «УМ» побував у Полтаві: там за участю керівника МЗС Бориса Тарасюка та представників міжнародної спільноти проходили громадські слухання щодо вступу України в ЄС та НАТО.

 

Одвічна розмова на рівні «позитивних сигналів»

      Для директора Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішеля Дюре поїздка в Полтаву була дещо ностальгійною. Чотири роки тому, коли його тільки призначили на посаду начальника Центру, свій перший виступ Дюре виголосив саме у Полтаві. «Пам'ятаю, тоді мені було важко читати українською мовою», — пригадав пан Дюре.

      Посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля свого часу теж була у Полтаві. І хоч вона володіє нашою державною мовою не так добре, як пан Дюре, зате у вступному слові вжила яскраве речення, варте батьківщини літературної української мови: «То був чудовий день, сповнений аромату квітучої білої акації».

      Країна Лаури Рейніля протягом цього півріччя головує в Євросоюзі. Симптоматично, що головування Фінляндії в ЄС у 1999 році обернулося для України поступом у стосунках з європейською спільнотою. «Тоді, — пригадав міністр закордонних справ Борис Тарасюк, — Євросоюз прийняв один із найбільш всеохоплюючих документів щодо нашої держави — Спільну стратегію ЄС щодо України».

      Якщо про сьогодення, то зараз великі надії покладаються на саміт «Україна-ЄС», що відбудеться 27 жовтня у Гельсінкі. Наша сторона очікує підписання кількох угод, зокрема про спрощення візового режиму для громадян, яким доводиться виїжджати за кордон у службових справах: бізнесменам, журналістам, державним службовцям тощо. На час головування в ЄС Фінляндії також можуть припасти переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною. «Європейський Союз готовий розпочати переговори про нову розширену угоду, вагомою частиною якої буде домовленість про зону вільної торгівлі, — зазначила Лаура Рейніля. — Чим швидше Україна стане членом СОТ, тим швидше можуть розпочатися офіційні переговори щодо майбутньої угоди».

      Цікаве спостереження, але під час громадських слухань із вуст поважних іноземців не прозвучало жодного слова ані про можливі терміни, коли Україна могла б вступити в Євросоюз, ані будь-яких припущень з приводу того, чи це взагалі відбудеться. Лише керівник відділу політики, преси та інформації Представництва Єврокомісії в Україні Дірк Шюбель, коментуючи інтеграційні процеси нашої держави, зауважив, що «багато чого треба зробити і в самому Євросоюзі, де багато хто виступає проти розширення його кордонів». Отже, з одного боку, сам ЄС не визначився щодо ємності подальшого розширення і загалом стосовно потреби такого розширення, а з іншого боку — нова українська влада теж не має чіткого бачення своєї подальшої політики щодо євроінтеграції.

      Керівниця фінської амбасади висловила сподівання, що діяльність уряду Януковича не змінить зовнішньополітичного вектора України. На це сподівається і представник Єврокомісії Дірк Шюбель: «Ми отримали від уряду позитивні сигнали: він декларує, що продовжить позитивну програму своїх попередників, і мета залишається незмінною — це інтеграція в ЄС. Сподіваюся, це не лише слова, ми чекаємо на конкретні дії».

Комуністи кажуть — «ЄС!»

      Агітувати за вступ до Євросоюзу легше, аніж за НАТО. Це очевидно. Останні соціологічні опитування показують, що за вступ до ЄС висловлюється майже половина українців, у той час як за інтеграцію в НАТО — лише кожен п'ятий. Так що з промоцією ЄС особливих проблем не буде. З цього приводу вельми цікаво висловився депутат Полтавської обласної ради від Компартії Василь Сільчук: «Усі українці хочуть бути в Євросоюзі, але цього не хоче ЄС. Громадяни України не хочуть в Альянс, але цього хоче НАТО», — сказав Сільчук. Ну, раз уже комуністи погодилися на ЄС — то й це добре...

      Із НАТО важче. Навколо Альянсу існує безліч міфів, які корінням вп'ялися в суспільну свідомість. «Інформаційна робота, на жаль, носить не системний, а, швидше, реагуючий характер, — зазначає з цього приводу заступник директора департаменту НАТО українського МЗС Віктор Недопас. — Тобто інформація подається здебільшого за результатами тих чи інших заходів у рамках політичного діалогу чи якихось подій. І здебільшого у формі, яка є не зовсім зрозумілою для пересічного громадянина. В суспільстві НАТО має переважно негативний імідж, і це свідчить про незадовільність інформативної роботи».

      Чесно кажучи, не вельми переконливими були і громадські слухання в Полтаві. Якби до цього автор не був прихильником інтеграції в НАТО чи ЄС, то почуте у Полтаві навряд чи зробило б з нього прихильника вступу України в ці структури. Звісно, добрим є те, що з євроінтеграційними думками їздять в регіони України — вже принаймні сам факт вiзиту поважної делегації на місця привертає увагу людей до проблеми зовнішнього курсу держави. Але довідкові дані та інформування про поточну співпрацю — а саме це зазвичай оповідається на подібних громадських слуханнях — не є тим вагомим аргументом, який, упавши на терези людського сумніву, схилить шальки в бік Брюсселя. Владі треба додати до своїх аргументів більше творчості, яскравості та переконливості.

На Заході повірили в обіцянку, що не буде «обіцянок-цяцянок»

      Важко агітувати за якусь ідею, якщо вона має не тільки низький рівень підтримки в суспільстві, а й викликає спротив у частини політикуму. На громадських слуханнях зазначали, що навіть у частині країн-членів НАТО Альянс має невисокий рейтинг. І, якби за процедуру вступу там використовувався референдум, то ще невідомо, якими б результатами він обернувся. А для нашої держави завдання стає складнішим удвічі, бо треба переконувати не тільки громадськість, а й політиків-євроскептиків.

      Однак на Заході напозір спокійно поставилися до брюссельських заяв Віктора Януковича, коли він відмовився від приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, який ми могли отримати на листопадовому саміті в Ризі. «Ті месиджі, які отримані від глави уряду, були позитивними, — каже директор Центру інформації і документації НАТО в Україні Мішель Дюре. — Ми залишаємося стратегічними партнерами, будемо далі продовжувати наш інтенсифікований діалог. Прем'єр-міністр дуже чітко підкреслив, що співпраця буде продовжуватись і будуть виділятися ресурси для виконання цільового плану Україна-НАТО, зокрема для реформ у секторі безпеки та інформування населення. Для нас ці месиджі дуже важливі». Захід сподівається, що Віктор Янукович на ділі дотримається слів про те, що на зміну «євроромантизму» прийшла пора «європрагматизму» — замість декларацій робити справу. Ніхто не сперечається — ідея добра, от тільки чи не використовує Янукович зміну зовнішньополітичної філософії для того, щоб узагалі не говорити про проблемне питання, щоб уникати неприємних питань та можливих непорозумінь?

      Кореспондент «УМ» перепитав у Мішеля Дюре, чи дійсно позиція Януковича, заявлена у Брюсселі, не розчарувала Альянс і чи не загальмувала вона євроатлантичну інтеграцію України. Директор Центру інформації та документації відповів: «НАТО — не та організація, яка вербує. Ми не збираємося нікого вербувати. Це залежить від України: вступати чи не вступати, бути партнером чи ні. Двері НАТО залишаються відкритими, і все залежить від політичного консенсусу, який буде досягнуто в Україні».

      Мішель Дюре також висловив думку, що євроатлантичні настрої суспільства залежать від того, наскільки впливовим є «середній клас». «Чим швидше розвиватиметься економіка, чим вищим стане рівень життя, тим більшим буде «середній клас», а відповідно — й підтримка НАТО», — зазначив пан Дюре. Він додав, що конкретні реформи можуть швидше розігнати євроатлантичну інтеграцію, аніж — цитуємо — «обіцянки-цяцянки».

Дорогу — молодим. На Захід

      Те, що в рамках поїздки поважна делегація також завітала в Полтавський університет споживчої кооперації, — теж добре. Мабуть, інформування молоді має стати одним із ключових напрямів роз'яснювальної роботи щодо НАТО. Саме тоді, коли Україні доведеться робити остаточний вибір про входження до ЄС чи НАТО, нинішні студенти ввійдуть в ту суспільну категорію, яку називають найбільш активною та впливовою.

      Ректору університету Олексієві Нестулі вдалося побувати в Брюсселі якраз тоді, коли туди їздив Віктор Янукович. Тоді НАТО організувало для одинадцяти ректорів українських вузів поїздку в Бельгію. Пан Нестуля теж каже, що Брюссель сприйняв заяви Януковича спокійно. «Ми спілкувалися з експертами, і з їхнього боку не було ніякого невдоволення, позицію Януковича було відзначено як позитив, як відповідність реаліям часу, — розповів «УМ» ректор ПУСКУ. — План дій щодо членства в НАТО буде прийнятий, інша річ, що не на ризькому саміті. Там із цього трагедії не роблять. Головне, щоб був зміст реформ і в політичній, і в економічній, і у військово-технічній сферах. Бо скільки не кажи слово «халва», а в роті від того солодко не буде».

      Студентам розповідали про інтеграцію в більш яскравій формі, аніж це було на громадських слуханнях в облдержадміністрації. І навіть  жартували. Наприклад, під час семінару заступник директора департаменту ЄС Міністерства закордонних справ Ігор Дір сказав: «Ось НАТО йде!». Всі обернулися в кінець зали і побачили там радісного Мішеля Дюре. Останній теж знайшов зі студентами спільну мову і в досить популярний спосіб розповів про безпідставність міфів, які назбиралися навколо Альянсу.

      У самому ж Полтавському університеті споживчої кооперації вже кілька років діє неформальний центр iз питань вступу до НАТО та ЄС, магістрам читають курс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Між іншим, таку пропозицію — ввести у вузах та навіть школах подібні курси — озвучило й МЗС. На думку заступника директора департаменту НАТО Віктора Недопаса, це може стати однією з частин програми з інформування населення щодо євроатлантичної інтеграції.

      Крім того, МЗС пропонує провести зустріч керівництва Держкомтелерадіо та обласних телекомпаній, аби виробити спільну концепцію інформування. МЗС також висуває ідею, щоб у обладміністраціях було введено посади заступників «губернатора» із зовнішніх питань. «Саме ОДА та інші органи місцевої влади повинні стати основною ланкою в донесенні об'єктивної інформації до населення», — наголосив Віктор Недопас. Водночас він зазначив, що при плануванні роботи на цей рік тільки Закарпатська та Волинська ОДА запропонували власні заходи в рамках програми з інформування населення щодо НАТО. Треба додати, що керівник Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев також заявив, що ОДА готова виділити кошти на рекламну пронатовську кампанію в області. «Інші, мабуть, чекають вказівок із центру», — поскаржився пан Недопас.

      Між іншим, а що скаже центр?..

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>