Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Сцена з вистави «Вечір».
Коли близько двох років тому франківці гастролювали у Мінську, то, як люди чемні, не лише подякували акторам театру імені Янки Купали за гостинність, а й запросили їх на гастролі до Києва. До того ж востаннє білоруси були в Україні наприкінці 80-х, ще за часів Радянського Союзу, і подивитися на те, як змінився білоруський театр, чим живе і як експериментує, сьогодні справді цікаво. (Зрештою, ми дуже мало знаємо про сучасні театри пострадянських країн, за винятком, звісно, театрів Росії). Купалівці вирішили сповна компенсувати цю часову прогалину у майже двадцять років і заявили до київських гастролей аж вісім своїх вистав, які покажуть на сцені Театру імені Франка з 10 по 19 жовтня.
Почнуть білоруси з містерії «Симон-музика» (10 жовтня), яку за поемою Якуба Коласа поставили минулого року. Далі — «Чорна панна Несвіжа» (11 жовтня), цю містичну драму про кохання поставив художній керівник театру імені Янки Купали Валерій Раєвський. Переглянуть кияни й історичну комедію «Ромул Великий» (12 жовтня) Дюренматта, яка на сцені купалівців — уже десять років. Її, як і «Чичикова» (15 жовтня) та «Вечір» (18, 19 жовтня, гратимуть два склади, старше та молодше покоління), також поставив Валерій Раєвський. 13 та 14 жовтня ми разом з купалівцями згадаємо про ювілей Моцарта, до речі, виставу «Маестро» білоруси поставили за п'єсою українського драматурга Марії Ладо «Чарівна флейта». Це остання прем'єра театру, вперше «Маестро» зіграли лише два місяці тому. Виставу «Івонна, принцеса Бургундська» Гомбровича купалівці покажуть 16 жовтня. А наступного дня обіцяють неймовірний «Вишневий сад», щоправда, сама вистава за п'єсою Чехова називається «С. В.». Цю абревіатуру пояснюють тим, що з Парижа Раневська приїздить саме у СВ. А в цій трагікомедії, де смішне переплелося з сумним, ми не почуємо жодного слова білоруською та російською. Взагалі слів буде мало, хіба що пару речень німецькою, які вимовить Шарлотта, — це хореографічна вистава, всі емоції та образи якої «озвучені» мовою пластики.
До Києва їдуть близько ста купалівців, і зараз адміністрація театру активно моніторить наші готелі на предмет співвідношення ціни і якості. Поки що цей процес Валерію Раєвському позитивних емоцій не додає. «Ні, і у нас, у Мінську, готелі дорогі, але у вас — це ж взагалі, — скаржився художній керiвник. — Один номер на добу зашкалює за сто доларів!» Отже, саме лише проживання обійдеться театру в солідну копієчку, а ще ж гонорари, добові тощо... Але тішить те, що зводити дебет із кредитом за рахунок київських театралів купалівці не збираються. Найдорожчий квиток на вистави театру імені Янки Купали коштуватиме 50 гривень. Стільки ж, як і на вистави театру Франка.
Минулого року Національний театр імені Янки Купали відзначив 85-річний ювілей. Трупа театру — близько 70 акторів, у репертуарі — більш як 30 вистав. Середня заповнюваність залу — 80 відсотків. Особливою популярністю у глядачів користуються вистави «Симон-музика», «Чорна панна Несвіжа», «Вечір», «Дике полювання короля Стаха», «Альпійська балада»... У театрі працюють відомі білоруські актори Геннадій Овсянников, Геннадій Гарбук, Микола Кириченко, Зінаїда Зубкова, Зоя Бєлохвостик та інші.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>