Цього року ми часто говоримо про Івана Франка - 150-річний ювілей Каменяра зобов'язує. Сам факт такої активності мав би трішки засмутити, оскільки згадувати таких великих людей, говорити про їх унікальність та важливість для країни й народу лише в ювілейний рік - є в цьому щось фарисейське, а особливо голосних «рупорів круглої дати» так і хочеться назвати пристосуванцями.

Російська балетна школа сьогодні настільки сильна і потужна, що всі талановиті балерини, постановники, хореографи і танцівники кордебалету не вміщаються в один театр, хоч він і Большой. І наявність славетного Маріїнського теж не виручає.

Ми поверталися з фестивалю «Європа-центр». Над Раховом гриміли салюти, а ми пакувалися в автобус «Чернівці-Ужгород», аби зранку бути знову у строю. Десь там ще лунали прощальні акорди Оксани Білозір, співачки і екс-міністра культури, а ми набивалися в темне черево «Ікаруса».