Що обiцяли полiтики 1 вересня?

06.09.2006

Зарплату вчителям до кінця року піднімуть на 10 %

      Про це розповів Прем'єр-міністр Віктор Янукович під час відвідин Ялтинської школи №2. Він також повідомив, що молодим учителям, які погодяться працювати в сільській місцевості, уряд таки виплачуватиме так звані підйомні (одноразову допомогу, що відповідає сумі п'яти мінімальних заробітних плат; мінімальна зарплатня в Україні на сьогодні — 332 грн.).

      Нагадаємо, що наприкінці серпня уряд Януковича призупинив це положення, яке під тиском Міносвіти прийняв уряд Єханурова. «Ми переконали новий уряд, що обов'язково треба направити 5—7 тисяч учителів у села», — розповів під час звітної прес-конференції, присвяченій початку навчального року, міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко, зауваживши, що на виплату підйомних бюджет витратить 20—30 мільйонів гривень. Ці суми видаються завищеними, зважаючи на те, що «підйомні» на одну людину (332х5) дорівнюють 1660 грн.

      Ніколаєнко на прес-конференції підтвердив, що зарплата вчителів буде зростати. При цьому обіцяна вчителям платня 920 гривень є не мінімальною, як про це з тріумфом повідомили деякі українські видання, а середньою сумою заробітку, в яку входить ставка, нарахування за стаж, за роботу класного керівника, за перевірку зошитів та інші надбавки. «Суму, яку вчитель отримує в середньому по Україні протягом року, поділили на 12 місяців, — розповів про підрахунки МОН Ніколаєнко. — Так ми дізналися, яким є місячний дохід учителя». Отже, молодий спеціаліст, якому не дають додаткових годин чи не довіряють класного керівництва, може отримувати близько 400 гривень на місяць.

Плата за гуртожитки збільшиться

      Зростають тарифи на електроенергію та опалення — зросте й плата за гуртожитки. Про це попередив Станіслав Ніколаєнко. При цьому стипендію для студентів найближчим часом збільшувати не збираються.

      Він же розповів, що проект Студмістечка «застопорився» через те, що Міноборони не хоче віддавати ласий шмат київської землі під цей проект. На сьогодні, за словами Станіслава Ніколаєнка, не вистачає місць у гуртожитках для семи тисяч студентів.

      Щодо шкіл, то, за словами Ніколаєнка, більшість iз них відремонтували і до зими ці навчальні заклади готові. Проте в країні ще є 80 шкіл, які потребують капремонту. Список цих шкіл Міносвіти направило до обладміністрацій та в Міністерство будівництва, розповів Ніколаєнко. Він додав, що міністр фінансів Микола Азаров планує надати допомогу цим школам із резервного фонду.

Тести складатимуть при вступі до ВНЗ

      Цього року, як розповів Ніколаєнко, випускники шкіл знову матимуть вибір — здавати іспити або писати тести, які перевірятимуть у Центрах незалежного тестування. Проте, за словами міністра освіти, в усіх вузах абітурієнти в обов'язковому порядку складатимуть вступні тести. Результати «випускного» тестування при незалежних центрах при вступі до ВНЗ також враховуватимуть. Як повідомив Ніколаєнко, крім тестів з української мови, історії та математики, які вже були розроблені цього року, Центри незалежного тестування встигнуть приготувати тести з природничих наук — фізики, хімії, біології. На     тестову перевірку знання іноземних мов учні поки можуть не розраховувати. «У нас немає достатньо досвіду для цього», — вважає Ніколаєнко.

Акцент на природничо-математичну освіту

      Цього року Міністерство освіти вирішило піднімати рівень освіти учнів у природничій сфері. Таким чином МОН хоче підтримати авторитет, який після розпаду СРСР мала українська наука математичного, фізичного, хімічного, біологічного напряму і який вона поступово втрачає разом з ученими, які виїздять за кордон у пошуках кращої долі.

      Голова Верховної Ради Олександр Мороз також підтримує освіту, яка перебуває якомога ближче до природи. А саме — аграрну. Під час зустрічі зі студентами Національного аграрного університету в Києві він обдарував навчальний заклад компліментом, заявивши, що вважає цей ВНЗ найкращим у світі. «Я це говорю абсолютно щиро, тому що відвідав багато університетів i в Європі, й у Америці, й у всім світі», — підкреслив Олександр Мороз.

Паустовський, Булгаков, Купрін у шкільному курсі укрліт

      А віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник, який відвідав 1 вересня Київську гімназію №191 імені Павла Тичини, вважає, що слід збільшити кількість питань у тестах та час на їх написання. «На тестування відведено 90 хвилин і 60 питань. Думаю, що за таких умов ціна помилки дуже велика. Якщо збільшити вдвічі кількість питань і дати вдвічі більше часу на відповіді, то випускник у випадку помилки зможе продемонструвати свій рівень зань в інших питаннях», — сказав Табачник.

      Тоді ж Дмитро Табачник відзначив, що до курсу української літератури слід додати таких вітчизняних літераторів, як Паустовський, Булгаков, Купрін, Віктор Нєкрасов». Адже викладання української літератури без цих авторів «обмежує світогляд людини», вважає віце-прем'єр. В інтернетівській версії видання «Кореспондент» читачі запропонували також вчити в курсі української літератури теоретика мазохізму Захер-Мазоха, який народився у Львові.

      Зрозуміло, що твори наших видатних співвітчизників не збираються перекладати українською, тому пропозиція вивчати російських письменників українського походження на уроках української літератури означає лише одне — діти будуть гірше знати творчість за визначенням українських письменників, а уроки української літератури можуть викладати і не українською або не завжди українською.

           Віце-прем'єр вирішив, мабуть, твердо дотримуватися проросійської позиції, тому запропонував також відкоригувати програму історії в школах. «Я впевнений, що в текстах з історії не має формуватися вороже і зневажливе ставлення до сусідів. Викладання цього предмету потребує гуманізації та об'єктивізації», — сказав Табачник. Схоже, що воїни УПА не скоро дочекаються слів вдячності від жителів вільної України, за яку боролися проти двох великих держав-агресорів. Також не зрозуміло, як узгоджується позиція незалежної України та імперськи налаштованої Росії, в якій президент найбільшою трагедією 20 століття вважає розпад Радянського Союзу.

Студентів до армії не братимуть

      «Студентів, які вступили до ВНЗ цього року, не будуть призивати на строкову службу до Збройних сил України», заявив на прес-конференції у Львові міністр оборони Анатолій Гриценко. «Адже 2010 рік — це останній рік, коли буде здійснюватися призов на військову службу — після цього, згідно з указом Президента, буде контрактний принцип комплектування армії», пояснив він. Гриценко розповів, що кількість військових кафедр у вузах буде постійно скорочуватися. Більше того, він вважає, що «на найближчі 10 років можна взагалі припинити підготовку офіцерів запасу», мовляв, настільки багато хлопців та чоловіків нашої країни вже підготовлені до служби в армії.

Україні треба більше робітничих професій

      Про це під час лекції в Національному університеті ім. Шевченка розповів здивованим студентам перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів Микола Азаров. «Нам не потрібно стільки спеціалістів iз вищою освітою, — казав Микола Янович майбутнім власникам дипломів про вищу освіту. Я кажу крамольні, непопулярні речі, але це правда. А нам не вистачає робітників будівельних професій, зварників, токарів», продовжував Азаров, який чомусь не пішов підтримати в їхньому виборі учнів якогось із київських профтехучилищ. «Для нас робітник став чимось страшним, чим ми своїх дітей лякаємо, — продовжував Микола Янович. — Хіба це нормально? Тож ми маємо підіймати престиж, з одного боку, робітника, з іншого — престиж інженера, спеціаліста».

 

      P.S. Думаю, що ніхто інший не має таких важелів впливу на престиж робітничих професій в Україні, як міністр фінансів. Адже саме він може вплинути на рiвень заробітної плати на державних підприємствах, заводах та посприяти росту економіки країни, щоб прості робітники отримували зарплату, за яку можна і сім'ю прогодувати, і комунальні послуги оплатити, й одягнутися достойно, і культурно розвиватися — ходити в театр, кіно, на концерти. Адже не хочеться думати, що заклики першого віце-прем'єр-міністра зведуться до віджилого ще з радянських часів агітпропу, адепти якого солодко співали про «велич» комбайнерів, шахтарів, вагоновожатих, але дітей при цьому намагалися прилаштувати на «чисту» керівну роботу.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>