Лоботомія небайдужих

      Рівно за два роки після трагедії в Беслані правозахисники та просто небайдужі росіяни, загалом кількасот людей, зібралися на Луб'янській площі для того, щоб покласти квіти жертвам теракту і водночас злочинно невдалого штурму бесланської школи спецслужбами. Проте тихий мітинг пам'яті провести не вдалося — міліція назвала мітинг несанкціонованим, а незгодних iз таким рішенням ОМОН скрутив і відвіз «до з'ясування». Телекартинка закордонних ТБ з розгону цієї акції нагадувала розправу з інакодумцями часів радянського тоталітаризму.

      У Росії досі не встановлено конкретних винуватців бесланської трагедії. Чеченських бойовиків, які захопили дітей у заручники просто 1 вересня, на святі першого дзвоника, вже давно засуджено і покарано. Проте не знайшло відповідь питання: хто ж із керівників силових відомств зініціював украй невдалий, незграбний штурм школи, що призвело до колосальної кількості жертв. Правозахисники переконані: якби не той штурм, більшість із 335 загиблих залишилися б живими. Встановлення істини в цьому питанні не хоче насамперед влада.

      Так, депутат Держдуми від партії «Родіна» Юрій Савельєв, колишній ректор Балтійського технічного університету, який є фахівцем у галузі фізики горіння та вибухів, провів альтернативне розслідування штурму бесланської школи, використовуючи дані офіційних експертиз, відео- та фотозйомку. Висновки цього правдошукача дуже відрізняються від гладкої офіційної версії, яку оприлюднила Генпрокуратура за результатами свого розслідування, пише «Лєнта.ру». Так, пан Савельєв переконаний, що перші вибухи у приміщенні школи, які, власне, і стали приводом для початку штурму, були спричинені зовнішніми впливами, тобто детонація вибухів відбулася не всередині школи, а зовні. Юрій Савельєв переконаний, що перший вибух пролунав, коли в дах спортзалу (там були сконцентровані практично всі заручники) влучила термобарична граната. Відтак дах рухнув, поховавши під собою частину заручників, а спецслужби використали це як привiд для початку штурму. Вчений вважає, що постріл було зроблено з гранатомета, встановленого на покрівлі п'ятиповерхівки, що поруч зі школою.

      Савельєв подав запит до силових структур з метою встановити тип зброї, з якої було зроблено той фатальний постріл, але всюди йому відмовляли у відповіді. Адже, за офіційною версією, гранатомети, вогнемети та іншу важку зброю застосовували вже після того, як уцілілі заручники залишили будівлю школи. Більше того: дослідник намагався ознайомити зі своїми висновками парламентську комісію з вивчення подробиць трагедії в Беслані, членом якої він є, проте колеги не захотіли дослухатися. Як повідомляє «Лєнта.ру», колеги Савельєва віддали результати його розслiдувань на експертизу, яку провели спеціалісти Міноборони та ФСБ, котрі й назвали висновки Савельєва «суто теоретичними викладками». Але навіщо ж тоді було «суто практично» дубасити молодь, яка зібралася на мітинг на Луб'янській площі. Щось у цій кривавій справі не сходиться.