Вона пройшла, мов екскаватор, на своїх каблуках...

01.09.2006
Вона пройшла, мов екскаватор, на своїх каблуках...

Швець Станіслав: «Ось такі тапки доводиться прошивати дуже часто». (Фото автора.)

      На відміну від танків, які — всім відомо — бруду не бояться, наше взуття зазвичай болісно реагує на кожне занурення в калюжу і довго відходить від прогулянки по «рідкій» землі. За особливо неприємного збігу обставин (дощ, бездоріжжя, неякісні «шузи») устілка черевиків розмокає і липне до ніг, підошва відклеюється від верху, верх втрачає модельну форму, а маленькі квіточки й камінчики, які ще вранці прикрашали дермантинову (шкіряну?) поверхню, безповоротно тонуть у багнюці. Якщо зовсім не поталанить, там же — в болотяці — залишиться ваш каблук або його більша чи менша частина. Втім зламати «шпильку» чи «посіяти» набійку, угробити супінатор чи стерти до дірок підошву можна й за сухої погоди — як то кажуть, було б тільки натхнення... Зрештою, якось дошкандибавши додому, власник скаліченого взуття або викине пару на смітник, розуміючи її «неремонтабельність», або ж понесе «калік» до шевця, сподіваючись бодай доходити в них сезон. Перед початком осені «УМ» порозпитувала майстрів про те, чи кожну пару вони беруться «реанімувати», яку ціну правлять за свою роботу і які поради у виборі взуття (на майбутнє) дають своїм клієнтам.

 

Поліуретан успішно протидіє зношуванню

      Завдяки нашим дорогам і незбагненiй любові жінок до високих підборів українські шевці без роботи не сидять практично ніколи. Ба більше — на прийом до гарного майстра, який може «привести до тями» практично будь-яке взуття, завжди вишиковується черга з принесених клієнтами босоніжок, туфель, сабо, сандалій та чобiт. Деякі пари, розкладені на полицях майстерні, виглядають як нові, інші мають зовсім непрезентабельний вигляд, але допомогу отримає кожна.

      «Із взуттям ми можемо зробити практично все, — стверджує Станіслав, швець із 15-річним стажем, який працює неподалік метро «Шулявська». — Накласти латку чи пофарбувати каблук, замінити підошву чи приклеїти стрази, зробити обшивку чи відремонтувати задники — все це не проблема. Питання тільки в сумі, яку клієнт згодний заплатити за роботу. Якщо йдеться про дорогу фірмову річ, то не шкода віддати 60 гривень за нові підбори. Коли ж «каші просять» дешевенькі китайські черевики, куплені десь на ринку за 30 гривень, мало хто захоче витрачати вдвічі більше грошей на нові каблуки чи заміну підошви. Простіше вже купити щось нове та більш якісне...»

      За словами Станіслава, найчастіше до нього потрапляє взуття, в якому треба поставити набійки. Найрозумніше чинять жінки, які приносять на «підковку» черевички з магазину, не чекаючи, поки зітруться тимчасові набійки. З таким взуттям і майстру приємно працювати, і набійка на новенький каблук лягає рівно й міцно, і туфлі в результаті мають гарний вигляд. Вартість такої процедури залежить у першу чергу від матеріалу, який захищатиме каблук від стирання. «Поліуретан успішно протидіє зношуванню, — розповідає Станіслав, демонструючи шматочок темного матеріалу, на дотик схожого на гуму і пластмасу одночасно. — Він найкраще носиться, тож і попит на нього найбільший. А металеві набійки жінки зараз замовляють мало. Кажуть, не подобається, що туфлі цокотять так, ніби то не панянка йде по вулиці, а підкована коняка... Водночас на тоненький каблучок тільки метал і можна ставити — інший матеріал там довго не протримається, і туфлі знову потраплять до майстерні».

      Отже, пара набійок зі шкірвалону чи гуми в невеличкій столичній (як, власне, в одеській чи харківській) майстерні обійдеться клієнтці десь 12 гривень, за металеві доведеться віддати 15, за поліуретанові — від 12 до 20 гривень. Водночас шевці, які працюють у райцентрі чи в селі, встановлюють трохи нижчу ціну (від 7—8 до 10—12 гривень), а працівники великих майстерень у центрі великих міст правлять вищу ціну (від 20 до 30—35 гривень).

Не вміють наші жінки акуратно ходити на високих підборах!

      Зауважу, що клієнткам, які приносять до шевця не лише стесані набійки, але й наполовину «згризені» дорогами каблуки, доведеться розкошелитися на більше. Адже тут майстру доведеться або робити надзвичайно товсту набійку (за додаткові 7-10 гривень), або повністю міняти каблук (ця послуга може коштувати від 50 до 100 гривень). Якщо ж каблук був відлитий разом із підошвою, його неможливо просто від'єднати й замінити — доведеться міняти підошву також (приплюсуйте до «ремонтних» грошей ще від 50 до 100 гривень). В результаті виходить доволі кругленька сума. А всього лишень треба було принести туфлі для встановлення набійок вчасно...

      — Скільки разів можна повторювати: не треба заношувати взуття! — емоційно вигукує Сергій — швець, який займається улюбленою справою вже понад 17 років. — Якщо ремонтувати вчасно — це буде й дешевше, й естетичніше, невже це так важко зрозуміти? Одна жінка якось принесла мені туфлі, на яких колись був каблук сантиметрів сім-вісім заввишки. Ви б тільки бачили, від нього ось стільки залишилося (показує відстань близько двох сантиметрів). І як же це треба було ходити?

      — Скільки тут працюю, ще жодної жінки не бачив, яка ходила б на високих підборах акуратно, — додає Станіслав. — Не вміють наші жінки носити високі підбори! Або стешуть, або поламають, або подряпають...

      — Ну вибачайте, — це вже в мені прокидається жіноча солідарність. — У нас дороги такі, що не тільки шпильку, а й ноги можна зламати!

      — Це не дороги, це жінки такі, — наполягає Станіслав. —  Шпильки треба тим жінкам носити, які сядуть у машину, вийдуть із неї  — і в будинок. У такому взутті (показує білий черевичок із 10-сантиметровим каблучком) треба у кіно, театр, на прийом якийсь іти, а не по ямах і рівчаках продиратися до найближчого метро... Інакше виходить така біда (показує, що каблук зламаний майже біля самої підошви).

      Ну і що тут сказати?

«Айболить» для тапочок

      Друге місце в топ-10 найпоширеніших видів ремонту взуття в майстерні Станіслава посідає обшивка. І якщо якість з'єднання верху з підошвою, м'яко кажучи, викликає у покупця великі сумніви, краще прошити їх ще до того, як взуття почало розклеюватися. Прийшли до майстра, віддали йому 15—20 гривень і можете спокійно носити свої китайські тапочки хоч по найзліших калюжах... Головне — аби підошва була пристойною.

      За словами київських шевців, відколи в моду увійшли туфлі, босоніжки й сабо з довгими гострими «носами», на третє місце у ремонтному топі вийшло «лікування» цих самих носів, якими клієнти чіпляються за все, що знаходять по дорозі. Головна проблема такого взуття — у нього швидко стирається чималий шмат підошви під «носом». За словами Станіслава, виправити ситуацію можна за допомогою різних матеріалів. «Латка» з гуми коштуватиме 8 гривень за пару, зі шкірвалону — 10, з поліуретану — 12 гривень. Якщо ж у гостроносого взуття виникли проблеми ще й із верхньою частиною,  майстру доведеться або зафарбовувати потертість, або ставити латку зі шкіри (ще 15—20 гривень), ліпити туди різні квіточки-бусинки, або ж лагодити металеві «носики». І знову ж таки з дешевим взуттям мороки стільки, що простіше купити нову пару.

      Крім того, майстрів часто просять зробити профілактику тоненької підошви — прикріпити до неї пластину з гуми чи іншого матеріалу (особливо актуально для шкіряного низу). Якщо вчасно потурбуватися про «здоров'я» підошви, витратите від 15 до 30 гривень за пару, якщо ж добігаєтесь до дірок, доведеться розкошелитися на втричі більшу суму — на заміну підошви. Як стверджує швець Сергій, у спеціальних магазинах майстри можуть придбати різні види підошв, які привозять до нас з Італії, Польщі й інших країн — усього близько 180 видів. Єдине, чого досі не навчилися випускати ані в нас, ані за кордоном — це підошву для кросівок...

      Чимало нарікань споживачі мають на устілки (такі штуки всередині черевика, які приклеюють до підошви) та напівустілки (схожі штуки, які можна витягнути з черевика, висушити або замінити на інші). За словами майстрів, останнім часом устілки взагалі роблять з картону, і як тільки людина потрапляє під дощ, багатошаровий папір набрякає і починає розповзатися. Заміна паперової маси на щось пристойніше коштуватиме клієнтові від 15 до 20 гривень за пару.

      Ще одна біда сучасних «шузів» — під паперовою устілкою часто ховається порожнистий каблук, і після дощу або від навантажень нога може провалюватися у квадратні «дірки». За 25—30 гривень майстер заповнить порожнини легким матеріалом, і ходити у підремонтованому взутті стане набагато легше. Але краще за все, як стверджують шевці, купувати таке взуття, яке не доведеться раз у раз віддавати на ремонт.

 

      Вид ремонту Вартість у гривнях

      Встановлення набійки

      Шкірвалон   12

      Гума  12

      Поліуретан  12—20

      Метал 15 за пару

      Заміна супінатора 15 за штуку

      Заміна устілки    25 за пару

      Заміна напівустілки     10 за пару

      Латка 15—20 за штуку

      Обшивка взуття    10—20 за пару

      Укріплення існуючого каблука 10 за штуку

      Встановлення нового каблука (матеріал замовника)     25 за пару

      Заміна каблуків (матеріал шевця)   60—70 за пару

      Заміна задників   20—25 за пару

      Ушивка по шву     5—10 за штуку

      Розтяжка    15—20 за пару

      Профілактика підошви    15—30 за пару

      Заміна підошви    60—70 за пару

      Ремонт тріщини на підошві    25—35 за пару

      Заповнення порожнини каблука 25—30 за пару

      Ремонт рубців на носках

      Гума  8

      Шкірвалон   10

      Поліуретан  12 за пару

 

КОРИСНО ЗНАТИ

      Після невеличкого опитування київських шевців «УМ» з'ясувала, що краще НЕ купувати — ані в магазинах, ані на ринку — таке взуття:

1. Дешеву китайську продукцію. Як-то кажуть, ноу комент.

2. Дермантинові туфлі та чоботи — вони парять ноги, швидко обростають тріщинками й подряпинами та тріскаються на морозі.

3. Взуття з великою кількістю дрібних деталей. Зірочки, бантики, стрази й інші прикраси мають тенденцію швидко відвалюватись, а тоненькі стрічки — відриватися.

4. Туфлі й босоніжки, у яких підошва і каблук відлиті разом. У такої «штамповки» і супінатор не заміниш, і набійки не встановиш, як треба.

5. Неакуратно проклеєне взуття з ненадійним з'єднанням підошви й верху. Якщо дефект настільки помітний, туфлі можуть розлізтися вже через кілька днів експлуатації.

  • Борщ не для бідних

    Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>

  • «Титанік» іде на таран

    Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>

  • Купонна лихоманка

    Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>

  • Ціновий «сказ»

    Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>

  • «Кожух» для оселі

    Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>

  • «Зелений змій» із позолотою

    Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>