Перлина Києва — Андріївський узвіз — нині виглядає не надто привабливо: його добре відома бруківка рясно залита бетоном, у повітрі купа пилу, на дорозі — щебеню та піску. Звісно, туристам та киянам це не дуже до вподоби, надто вже злі на такі дорожні «метаморфози» місцеві торговці сувенірами. Кажуть, що «оновленим» Узвозом обурюються всі відвідувачі. Обличчя історичної вулиці від такої «окраси» й справді не виграє. Бетонні потоки подекуди позасихали горбами, і плями розлитого бетону солідних розмірів по всьому Узвозу не справляють приємного враження...
«Це не дорогу залили бетоном, а людям — очі, — із запалом розповідає пані Наталя, продавець сувенірного краму на Андріївському. — Це ж обличчя столиці! Іноземці дивуються, запитують нас, що ж це сталося з Узвозом? Соромно ж... Зробили таку дорогу, як у селі!». За версією пані Наталі та її сусідки по торговому місцю, дорогу тут вчасно не відремонтували після зими, каміння чисто вибило, а тоді комунальники, мовляв, ураз залили узвіз великою кількістю бетону, який «знесли дощі, і он де він, подивіться, увесь лежить».
Подібні закиди начальник шляхово-експлуатаційного управління Подільського району Києва Олег Хмарський (він, власне й, опікується узвозом) категорично відкидає. Мовляв, укріплювати дорогу бетоном на Андріївському доводиться щороку. Інакше ловити каміння (від дощів і невпинного автомобільного потоку брукiвка постійно вибивається) доведеться на Контрактовій площі. Щоправда, вулиця цього року після бетонної «обробки» виглядає все одно «нетрадиційно» — і на це є чимало причин — температурних, технічних.
По-перше, на Андріївському узвозі (якраз навпроти музею Булгакова) кипить робота — тут зводять нове приміщення Театру на Подолі. Дорогу загородили і наскрізного проїзду вже немає. Відтак шлях до будмайданчика потерпає: бруківка, покладена тут ще з нагоди Олімпіади-80, не витримує постійних вантажівок із цементом та цеглою. Тому будівельники й зміцнили дорогу, заливши її бетоном. Виглядає це не надто естетично, але будівельники запевняють, що це питання часу. До того ж мистецтво вимагає жертв. Хоча б побутових.
У комунальників своя «бетонна» проблема. «Раніше ми заливали розчин, і машини його верхній шар утрамбовували. А зараз наскрізного руху там немає, і бетон ще повністю не влігся, — пояснює Олег Хмарський, — із часом же дорога нормалізується».
Сусіди будівельного майданчика — працівники музею Булгакова — ставляться до тимчасових незручностей, як і належить вихованим, культурним людям, — спокійно, із розумінням. Щось, звісно, їм і не надто милує око, будівельники трохи гримлять, але музейні працівники запевняють: усе в порядку, ви ж, мовляв, тільки подумайте, це за останні 15 років перший театр будується, треба потерпіти...
Театр на Подолі й справді обіцяють зробити на найвищому рівні — елітарним. І буде він чи не єдиним у Києві палацом Мельпомени, де зможуть приймати європейські театральні колективи й постановки. «Нехай кияни не переймаються історичним виглядом узвозу, — запевняє Олег Іванович, — «Укрпольреставрацію», яка зводить будівлю театру, райдержадміністрація зобов'язала після проведення всього комплексу робіт повністю перекласти дорогу на узвозі від Боричевого Току до театру, де їздили вантажівки. До того ж під час будівництва до приміщення все одно б прокладали каналізацію, опалювальну систему й перерили б дорогу. І бетон на бруківці тут ні до чого».
Як запевняють будівельники, після закінчення усіх робіт узвіз буде виглядати по-новому гарно — уже відпрацьовану бруківку покладуть заново, усе приберуть. Верхню ж частину узвозу мають взяти на себе комунальники. А відбудеться це на початку наступного року — саме тоді запланована здача театру. За словами директора Київського драматичного театру на Подолі Віталія Малахова, «під дах» приміщення планують здати у вересні цьогоріч. Якщо все йтиме за планом, то вистави у театрі почнуться вже у березні — квітні. А щодо проблем із бруківкою, то пан Віталій певен: будівництво — не найбільша їй кривда. «Наші вантажівки їздять лише знизу Андріївського узвозу,— зазначає Віталій Малахов, — а чому ж тоді дорога така розбита зверху?».
Відтак найгостріша проблема — це постійний автомобільний потік на узвозі всупереч офіційній забороні. На Андріївському мають ходити люди. Тоді й бруківку, можливо, «приклеювати» до дороги бетоном не доведеться.
