Чи цікавіший Дрімка за Нагієва?

      «На круглому столі», який провели Перший національний телеканал та агенство дитячого маркетингу Kidnepping, журналістів спочатку налякали тим, що телевізор «дебілізує» дітей, а потім пояснили, що однаково батьки не будуть відмовлятися від цього «віконечка у духовний сміттєпровід» (вислів Пелевіна). Діти в будь-якому випадку будуть дивитися телевізор, і тому мають існувати передачі, орієнтовані саме на цю глядацьку аудиторію.

      За даними агенства Kidnepping, середньостатистична дитина в Україні проводить перед телевізором більше ніж 3 години в день. І переглядають вони в основному «мило» у стилі «Не народися красивою», «Кармеліта», із задоволенням дивляться «Вікна» Нагієва. Як розповіла Наталя Березовська, керівник агенства, дві третини всіх телепередач містять еротичні сцени, а до 18 років молода людина встигає подивитися 200 тисяч актів насильства. Винні у цьому звісно, не діти, а дорослі, які відпочивають під телевізором, даючи приклад своїм дітям так само проводити вільний час. Але не лише батьки закладають моделі поведінки своїх чад, зразком та прикладом для них є також телегерої. Наприклад, бандити з російських фільмів та їхні істерично-стервозні подружки. Не менш небезпечними є фільми, в яких герої легко уникають небезпек. Саме після таких переглядів у дітей може виникнути думка, що стрибнути з моста — це «круто» і зовсім не страшно. «А потім ми питаємо, чого у нас ростуть такі діти», — резюмує Березовська. Вона ж додала цікаву деталь — нещодавно агенство проводило опитування, під час якого дітям показували картинки із зображенням дівчаток та хлопчиків. Респондентам треба було відповісти, хто із зображених може вважатися «крутим». «Результати дуже б не порадували мам і тат», — впевнена Березовська. Виявилося, що «модні» дівчата повинні мати мінімальну спідницю, тату, пірсинг, фарбоване волосся і загалом не дуже пристойний вигляд.

      Але «голі баби» та криваві вбивства — це не те, що насправді хочуть дивитися діти. Згідно з опитуванням, дитячій аудиторії не вистачає науково-пізнавальних передач на зразок каналу «Дискавері». Також відчувається брак цікавих пригодницьких фільмів чи серіалів про і для підлітків; дуже мало оптимістичних, добрих фільмів на зразок «Поліанни» чи «Хайді».

      УТ-1 планує хоча б частково заповнити цю нішу. Як розповів президент Першого національного Віталій Докаленко, на каналі планують створити «освітній канал у каналі» та «запустити» цілий ряд програм, які могли б зацікавити аудиторію від 2 до 18-20 років. Серед таких — суботня ранкова передача «Пани нахаби», дитяча вечірня казка з ведмедиком Дрімкою, тележурнал про нестандартних талановитих, а інколи важких дітей «Індиго», дитячий конкурс пісні «Євробачення» та дівоче ток-шоу «Телеклуб «Подружки». Також на телеканалі під час канікул ідуть і будуть іти дитячі фільми, мультсеріали та серіали для тінейджерів. Докаленко також розповів, що канал веде переговори з британським освітнім та дитячим німецьким каналами з тим, щоб перекладати успішні європейські дитячі телепрограми.

      Керівник Департаменту з усиновлення та прав дітей Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту Людмила Волинець зауважила, що у нас дуже мало освітньо-пізнавально-психологічних передач про дітей для батьків. Адже все більше батьків вважають, що дітей треба нагодувати, одягнути, дати їм освіту і цього достатньо. А через це втрачається емоційна складова, яка дуже важлива для того, щоб із дитини виросла успішна і — головне — щаслива людина.

      Чому ж в Україні так мало дитячих програм і передач? Докаленко переконаний, що на заваді стоїть наше законодавство, яке забороняє переривати дитячі передачі рекламою. Дуже важко знайти спонсорів під такі програми, тому дитяче телебачення поки змушене бути малобюджетним. Тим часом діти є дуже вимогливi — «абищо» їх не задовольнить, і вони можуть проголосувати проти запропонованої дитячої передачі єдиним натиском пульта. З іншого боку, начальник відділу реклами Держспоживстандарту України Олег Кобельков переконаний, що законодавство не повинне відлякувати спонсорів. Адже, крім рекламних роликів, у дитячих передачах можна використовувати непряму рекламу, наприклад логотип спонсора.

      Чи зацікавлять дитячі передачі Першого національного ту глядацьку аудиторію, на яку вони розраховані — покаже час. Наталя Березовська впевнена, що для цього дитячий продукт має бути сучасним, якісним та відповідати запитам досить складної та неоднорідної — дитячо-підліткової — аудиторії.

ДО РЕЧI

      Агенція «Pica Pica» провела опитування серед українських дітей, під час якого з'ясувала, що найбільше діти люблять дивитися мультфільми (третина опитаних), на другому місці серед дитячих уподобань міцно закріпилися телесеріали. Майже 20 відсотків дітей сказали, що дуже люблять дивитися «Мою улюблену няньку», «Кармеліту», «Флоресьєнту», «Зцілення любов'ю», «Клон». Агентство вважає, що приклад у перегляді «мила» дітям показують їхні батьки, а діти автоматично починають сприймати ці передачі як цікаві і значущі. Сюди ж, як улюблені телепередачі, діти згадували ток-шоу «Вікна» з Нагієвим» та інші аналогічні програми.

      Крім юних харків'ян, українські діти не змогли назвати жодної дитячої телепередачі (крім, знову ж таки, мультиків), тоді як юні росіяни називали «Вечірню казку».