Посол США в Україні Вільям Тейлор: Ми зацікавлені, щоб демократія в регіоні, центром якого є Україна, розвивалася

23.06.2006
Посол США в Україні Вільям Тейлор: Ми зацікавлені, щоб демократія в регіоні, центром якого є Україна, розвивалася

        Позавчора новий амбасадор Сполучених Штатів вручив вірчі грамоти Президентові України. Того ж вечора відбулася перша з'ява Вільяма Тейлора «на люди»: він постав перед фото- та телеоб'єктивами понад півсотні журналістів. На першій у Києві прес-конференції амбасадора Тейлора представляли урочисто, як зазвичай представляють у США президентів: «Пані та панове, шостий посол Сполучених Штатів Америки в Україні Вільям Тейлор». Новоприбулець повідомив, що на церемонії його представлення у Вашингтоні були присутніми четверо з п'яти його попередників. Причина цьому - не службова ностальгія, а доскіплива увага, яку спрямовують Сполучені Штати зараз до України - знову пожвавленого поля боротьби між Заходом та Сходом. Варто окремим рядком відзначити, що послужний список нового амбасадора значно більш вражаючий, ніж у його попередників: Вільям Тейлор за останню п'ятирічку не оминув служби в усіх критично важливих для свiту «гарячих точках» - Кабул, Багдад, Єрусалим. За неспокоєм - неспокій? Зараз він активно вивчає українську, і за тим, як реагує на питання журналістів, видається - значною мірою орієнтується в нашій мові. А позаяк нас іноді не менше майбутнього персони цікавить її минуле, «УМ» запитала у Вільяма Тейлора, чи доводилося йому у В'єтнамі вбивати в'єтнамців? Посол пообіцяв відповісти на це питання пізніше. Деталь, яка не увійшла в офіційно оприлюднену біографію нинішнього посла в Києві, - він воював під час агресії США до В'єтнаму (вiйна тривала в 1964-74 рр.) у складі десантного батальйону, був піхотинцем.
      Про актуальні ж задачі та оцінки сучасних подій посол Тейлор розповів таке:

Про своє призначення амбасадором в Україну

      «Я радий повернутися в Україну, бо провів тут деякий час, - сказав Вільям Тейлор. - Був в Україні в 90-ті роки та в 2000 році - як координатор допомоги, яку США надавали Україні. Найближчим часом я буду багато подорожувати Україною, спілкуватися з людьми. Це буде обов'язково діалог, але ні в якому разі не монолог». На уточнююче запитання, в якому напрямку пан амбасадор збирається насамперед їхати у службові відрядження - на Захід чи на Схід, він відповів із недвозначною усмішкою: «На Південь». І всі подумали про Крим та Феодосію.

      Стосовно припущення журналістів про те, що такий «кризовий менеджер», який представляв інтереси зоряно-смугастого прапора в «гарячих точках» (Афганістан, Ірак, сектор Газа), можливо, свідчить про те, що США нині розглядають Україну як одну з «важких точок» для своєї політики на міжнародній арені, Вільям Тейлор  відповів iз певною іронією: «Ні. Я працював певний час в Афганістані, Іраку, останні шість місяців пробув у Єрусалимі. Думаю, відтак у Вашингтоні подумали, що я виконав свою місію у важких місцях, тому й відрядили в Україну».

Про відмінені військові навчання та феодосійський скандал

      «Ми стежили за цими подіями з великою увагою... Думаю, було неправильне розуміння та недостатнє інформування про те, що ми плануємо робити в Феодосії, на навчаннях... У результаті ми не реалізували проекти, під які було виділено солідний бюджет, - не провели будівельних робіт у Феодосії, не модернізували міський футбольний стадіон. Через те, що ми не змогли виконати цих робіт, залишилися обділеними звичайні люди, мешканці Феодосії... Але ми чекаємо на новий діалог між українцями та американцями щодо навчань».

Про натовські перспективи України

      «Якщо уряд  та народ України вирішать, що ваша держава має бути в НАТО, то США підтримають такі наміри, - заявив посол Тейлор. Він кількаразово підкреслив, що подальший курс до НАТО цілковито залежить від волі українського народу. - А те, що ми можемо зробити, - це спонсорувати дискусії в Україні, конференції, «круглі столи» стосовно того, які переваги та негативи несе НАТО».

      На думку амбасадора США, перебування, згідно з угодами, до 2017 року Чорноморського флоту Росії в Україні не заважатиме Україні в її поступі до Альянсу: «Це не становитиме серйозної перешкоди».

Про «помаранчеву» коаліцію та підтримку демократії

      «Ми з нетерпінням чекаємо на нагоду почати працювати з новим урядом, Верховною Радою, з новою українською владою. Виглядає так, що зараз ми наблизилися до цього впритул, - сказав Вільям Тейлор, але для годиться зауважив: - Ми працюватимемо з будь-яким урядом, який буде утворено». «За останні півтора року, починаючи з листопада 2004 року, США неодноразово і чітко висловлювали підтримку демократичному розвитку України. Ми робитимемо це і надалі... США зацікавлені, щоб демократія в регіоні, центром якого є Україна, розвивалася».

Про візит Джорджа Буша

      «Президент Буш дуже хотів би відвідати Україну - він чекав на формування уряду. Коли буде сформовано уряд, тоді ми повернемося до обговорення дати візиту». (Водночас учора на брифінгу в секретаріаті Президента України прес-секретар Президента Ющенка Ірина Геращенко повідомила журналістам, що в Києві очікують на візит лідера США в нинішньому році. - Ред.)

Про американську допомогу Україні

      «США мають намір виділити 45 млн. доларів Україні на програму боротьби з корупцією, - повідомив посол Тейлор, окреслюючи найближчі перспективи діяльності посольства США в Києві. - Триватиме співпраця для вступу України в СОТ, економічна співпраця».

Про підтримку України у вирішенні газових питань з Росією

      Сполучені Штати готові надавати підтримку Україні у вирішенні питання поставок газу з Росії. «Ми працюємо з цілим спектром людей, країн та організацій, які так чи інакше задіяні в «газовому питанні», і якщо уряд України вважатиме за доцільне мати від нас підтримку, то ми готові це зробити, - заявив посол Тейлор, утім, зауваживши дискусії між Україною та Росією з усього спектра питань, зокрема і газових, цікаві всьому світові, але насамперед вони є справою двосторонніх відносин України та Росії».

      Коментуючи на прохання журналістів питання компанії «РосУкрЕнерго», амбасадор повторив, що «Сполученим Штатам важко зрозуміти роль компанії РУЕ в угоді про постачання російського газу в Україну, яку було укладено 4 січня». «Наша загальна порада: відкритість і прозорість в укладенні контрактів - це найкраща політика для будь-якої країни, - підкреслив пан Тейлор. - Якщо уряд України вирішить переглянути, повернутися до цього питання і шукатиме порад як українських, так і міжнародних експертів, ми з радістю допоможемо в цьому. А також у тому, щоб зробити потужні підприємства-споживачі газу більш економними у споживанні газу».

ДОВIДКА «УМ»

      Вільям Тейлор закінчив Військову академію у Вест-Пойнті і Гарвардський університет. В юності служив у В'єтнамі та у ФРН, на кордоні з комуністичною Чехією. Одружений, має двох дітей.

      Послужний список останніх десятиліть - радник з оборонних питань у місії США в НАТО, робота у штаті сенатора Білла Бредлі у Вашингтоні, потому - в Національному оборонному університеті та в Міністерстві енергетики США.  До 2002 року в ранзі посла був координатором урядової допомоги США країнам колишнього Радянського Союзу і Східної Європи. 2002-2003 рр. - координатор у Кабулі урядової американської та міжнародної допомоги Афганістану. Наступні два роки Вільям Тейлор служив у Багдаді директором офісу з управління відбудовою Іраку. З 2005-го по лютий 2006-го - представник уряду США у міжнародному «квартеті» під керівництвом Спеціального посланника Джеймса Вольфенсона, що опікувався виходом Ізраїля з Сектору Газа та Західного берега ріки Йордан. Пан Тейлор у цій місії був відповідальним за економічні аспекти цього розмежування.

  • Михайло Слабошпицький: З мільйонерами спілкуватися нескладно

    — Пане Михайле, українські меценати дають гроші на благочинність і, на відміну від спонсорів, не вимагають сатисфакції у вигляді піару. Для наших людей це якось не характерно, тож серед членів Ліги українських меценатів є «тубільні» українці, чи у вас лише представники діаспори?
    — Звісно, є. Наприклад, президент Ліги Володимир Загорій — генеральний директор фармацевтичної фірми «Дарниця». Його на цю посаду рекомендував засновник Ліги Петро Яцик, який вважав, що президент цієї організації повинен бути з України. У нас є й колективні члени: нафтопровід «Дружба», фундація ім. Івана Багряного. Тривалий час членом Ліги була кондитерська фірма «Світоч». Але після того, як її продали фірмі «Нестле», вона автоматично вибула. «Оболонь» часто з нами співпрацює, але «шлюб» ми офіційно ще не оформили. >>

  • Dj Паша — радість наша

    Нещодавно до обов'язків теле- та радіоведучого, а також «заводіли» на великих концертних шоу, постійного учасника (тією чи іншою мірою з української сторони) пісенного конкурсу «Євробачення», автора слів до пісень українських виконавців, чоловіка та батька Павла Шилька (DJ Паші) додалася і посада президента Гала Медіа Україна (включає «Гала-радіо», інтернет-портал «Гала.Нет» та телевізійну студію «Гала TV-продакшн»). От і реальний приклад selfmademan. На радіо DJ Паша потрапив випадково. Пригадує, що на студентській вечірці хтось із друзів мимохідь сказав веселому Павлу, мовляв, тобі на радіо треба працювати. А наступного дня на очі випадково потрапило оголошення про вакансії на щойно створеному «Гала-радіо», і через деякий час Павло почав там вести хіт-парад під назвою «Пашина двадцятка», який сьогодні уже називає старожилом ефемок. Потім було ранкове шоу «Давай вставай», курс англійської мови діджея Паші, участь у різноманітних шоу «дорогами країни» та роль імпресаріо великих акцій, включно з київським «Євробаченням». Тепер DJ Паша — це бренд. >>

  • Лірник і казкар

    «Мамо, а мене лірник Сашко по голівці погладив!» Моя дитина була просто в захваті від того, що побачила «в живу» автора казок, які вона любить слухати перед сном. Диски з українськими казками — про веселого Шевця і Смерть, про чумаків, козаків-характерників — у нашій та багатьох інших сім'ях слухають усі: і дорослі, й діти. І справа не лише у тому, що казки цікаві, оповідач майстерний, і музичний супровід підібрано блискуче. Насправді казки лірника Сашка — це ледь не єдина достойна альтернатива сонму російськомовної аудіопродукції для дітей, яка заполонила наші музичні магазини.
    24 січня лірник Сашко (в «миру» Олександр Власенко) святкував свій день народження. На питання, скільки ж йому років, він відповів:
    — А ви напишіть так: «Двадцять», — збрехав Сашко і почервонів». То ми так і пишемо. А заодно вітаємо найкращого і, на жаль, єдиного сучасного українського казкаря. А читачам пропонуємо інтерв'ю, записане з паном Олександром у «Могилянці» після Вечора повстанської пісні. >>

  • Іван Дзюба: В Європі немає держав, які не мають універсальних енциклопедій... Крім України

    Інститут енциклопедичних досліджень маленький-маленький. Як мізки нації — хотілося саркастично кинути. Втім, мізки у нації більші, точно. Грошей на них у державної машини не вистачає. Тому скажу так: Інститут енциклопедичних досліджень, розташований в одному крилі старої будівлі на Терещенківській, своїм декаданським iнтер'єром метафоризує ту мізерну увагу, яку держава приділяє мізкам нації.
    Відідлів у інституті всього два. Один з них — загальних енциклопедичних досліджень — очолює академік Іван Михайлович Дзюба, якого часто пафосно називають «совістю нації». А позаяк совісті в нації менше, ніж мізків, то ми з приємністю констатуємо це рідкісне поєднання. Іван Дзюба очолює групу з підготовки проекту Універсальної Енциклопедії. Держава без власної повномірної енциклопедії — це начебто розумово відстала дитина, такий собі постколоніальний продукт компрачікосів, який ще не отямився після сидіння у діжці. Згадана група є й справді просто групою високочолих ентузіастів, а не спеціально запрошеним державою під карколомні гранти хуралом. Панів Дзюбу, Поповича, Стріху, Панченка, Лісового, Гловаху ніхто до напрацювань «Великої української енциклопедії» не припрошував. Це суто їхня ініцатива. Сказано ж — совість нації. Отже, сидячи у високому робочому кабінеті Івана Михайловича на Терещенківській, скупо обставленому нудними, ще радянськими шафами, ми говоримо тільки про можливість (неможливість) видання в Україні власної Універсальної Енциклопедії. >>

  • Ірен Роздобудько: Я не нав'язую читачам свої мелодрами

    Ірен Роздобудько народилася 3 листопада в Донецьку. Закінчила заочне відділення Київського факультету журналістики. Працює від 16-ти років. Пройшла нелегкий шлях від телетайпістки і диктора радіопередач на металургійному заводі до головного редактора престижного глянцю «Караван историй». Пише тексти від шести років. Автор двох збірок поезій та численних романів українською, найпомітніші з яких «Мерці», «Ескорт у смерть», «Гудзик», «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя», «Зів'ялі квіти викидають» тощо. Лауреат багатьох літературних конкурсів.
    Ми зустрілись із Ірен Роздобудько в кав'ярні «Барабан», хоча можна було б пошукати затишніше місце. Але для ділової жінки, яка весь час поспішає, вирішальним є зручне розташування кав'ярні. Отже, наша розмова точиться біля сірої будівлі Хрещатика, 26, де Ірен колись працювала. >>

  • Ігор Осташ: Додавайте в яблука корицю

    Депутат Верховної Ради попереднього скликання Ігор Осташ, а нині — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді — повiдав «УМ» про єдину справжню опору людини в цьому хисткому світі — про свою сім'ю. Він називає десятирiчного сина Данилом Осташем — повним ім'ям, що засвідчує і повагу до «спадкоємця», і власну гордість чоловіка, що виконав головний заповіт життя — привів у світ сина. Він також називає доньку-студентку Наталочкою, а дружині — письменниці Марині Гримич (яка вивела коханого чоловіка як головного героя в своєму романі «Егоїст») — обіцяє створити «ідеальні умови» для її творчості. Все це може видатися претензійним і штучним, але Осташ виглядає цілком щирим. А ще — задоволеним і просвітленим. «УМ» вдалося записати Осташа буквально за кілька днів до його відльоту в Оттаву. Ми пройшлися трохи київськими парками — запаморочливо красивими у барвах тоді ще золотої осені... Осташ бідкався, що так мало буває в подібних чарівних куточках Києва й принагідно попрощався з каштанами, дрімотними алеями і парковою тишею. На нього вже чекали інша країна, інший часовий пояс і зовсім інше життя... >>