Вивчити іноземну в... театрі

02.06.2006
Вивчити іноземну в... театрі

Приятелі Тома танцюють та водночас фарбують паркан. (Фото з архіву театру.)

      Том Сойєр ховається від своєї тітки, яка постійно лається, переконує своїх друзів та приятелів, що фарбувати паркан — це надзвичайно захоплююча справа. Він же, разом із голодним, але вільним Геккельбері Фінном йде вночі на кладовище, аби за допомогою дохлої кішки та диявола позбавитися від бородавок. Натомість вони стають свідками жахливого вбивства, а потім під час суду Том рятує невинного пияка, якого звинувачують у скоєному. Жителі невеличкого американського містечка радіють, танцюють ковбойські танці, а негр співає пісню про кохання.

      Все це — сцени з вистави, яку нещодавно ставили в актовому залі своєї школи учні київської спеціалізованої школи з вивчення іноземних мов. Особлива привабливість вистави полягає не лише в прекрасній режисурі спектаклю, красивих костюмах, безперечних акторських даних учнів, а ще й у тому, що виставу було поставлено... англійською мовою. Причому мовою часів Марка Твена, яка звучить на сьогодні трохи архаїчно.

      Театр 19-ї школи «Сіндерела і компанія» існує більше чотирьох років. Почався він із того, що дітям сподобалося розігрувати сценки на уроці англійської мови. Їхня вчителька, Наталя Іванченко, просила, щоб діти завчасно готували діалоги, щоб зображали персонажів достовірно, бо тоді спостерігати за цим буде цікаво не лише учасникам сценки, а й іншим учням. «Поступово діти почали приносити в школу якийсь реквізит, вчили і навіть доповнювали свої ролі, — розповідає пані Наталя. — А потім якось запропонували поставити виставу для всієї школи. Ми з радістю погодилися. Готувалися кілька місяців. Першою ми ставили «Попелюшку», звідти і назва театру».

      Далі шкільний англомовний театр ставив «Снігову королеву», «Мауглі», з яким отримали перше місце на всеукраїнському конкурсі шкільних англомовних театрів, «Мері Попінс», з якою стали лауреатами цього ж конкурсу. А цього року театр отримав приз глядацьких симпатій та друге місце з виставою «Том Сойєр». Відзнаку за чоловічу роль отримав десятикласник Денис Ковнадський, який грав роль чорношкірого співака та співав краще за багатьох виконавців «Євробачення», причому навіть без «фанери».

      Костюми діти підбирають у «гуманітарках», реквізит виготовляють самі, самі продумують музичне оформлення, «підробляють» звукорежисерами та освітлювачами. За словами десятикласника Давида Міладзе (грав роль індійця Джо), найбільше учасникам театру подобаються репетиції. Це допомагає вивчити мову, але приваблює можливість виразити себе, спілкування. Він та його друг Олександр Лютий, який грав ковбоя, планують вступати до серйозних ВНЗ — Інституту зв'язку та академії СБУ, а театр назавжди залишиться їхнім хобі.

      Діти ходять на репетиції в шкільний театр по вихідних. Як розповіла завуч школи Лариса Полякіна, всі методики вивчення іноземної у цій школі спрямовані на комунікативні методи навчання. Це «круглі столи», нестандартні уроки, які залучають дітей до розмови. В початковій школі це проходить в ігровій формі. А потім учні, які мають добру базу, можуть вчити ділову англійську, країнознавство, англійську та американську літературу в оригіналі. І спектакль «Том Сойєр» — це втілення на сцені твору, який вивчають діти 10-го класу. Так що тут поєднано і навчання, і творчість, і позашкільну роботу.

      Виставу подивилася делегація з Італії. Професори Італо та Вінченсо приїхали до Києва для того, щоб розвивати зв'язки між нашими країнами. В Україні є програма «Італ'амо», в рамках якої здійснюється обмін викладачами, українські діти мають можливість пожити в італійських сім'ях, вивчити мову, познайомитися з культурою цієї країни і навіть вступити на курс дистанційної освіти до Сієнського університету. Як розповіла Олена Мотузенко, віце-президент Асоціації сприяння розвитку італійської мови, культури і науки в Україні, директор центру географічних та культурних досліджень Італії, поки така програма діє лише в столиці України, але з часом має розростися на всю територію країни. Зв'язатися з Асоціацією можна через Університет імені Шевченка, в ньому ж розмiститься і Центр географії та культури Італії.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>