Патрiарх Фiларет.
Дорогі браття і сестри! Христос воскрес! Серед християнських свят Православна церква особливою урочистістю, особливою радістю відзначає свято Пасхи Христової. Чому? Тому що Воскресіння Христове переконує неупереджену людину, що Ісус Христос є Син Божий. Людина сама себе воскресити не може. Воскреслий Христос особливу увагу учнів звертав на Своє тіло, для того, щоб показати, що після смерті, яка була незаперечною, з Ним сталося воскресіння. Учні справді бачили і відчували на дотик те саме тіло, яке страждало на хресті, а тепер — прославлене і не змінене воскресінням.
Переконавши учнів, і не тільки їх, а й інших Своїх послідовників, яким Він теж являвся, Ісус Христос беззаперечно довів, що Він воскрес, а значить, що Він є Син Божий і Творець світу, Який прийшов оновити Своє творіння. Для нас, і взагалі для всього людства, це має дуже важливе значення. Якщо Він Син Божий, одна з Трьох Осіб Святої Тройці, а Бог може бути тільки один, то все Його вчення є Божественним Одкровенням і є абсолютною істиною. Христос сказав Сам про Себе: «Я є істина». Це означає, що всі людські вчення, тобто вчення інших релігій і наук, є правдивими тільки в тій частині, що не протирічить Божественному Одкровенню, тобто Священному Писанню. Всі інші людські вчення можуть бути правдоподібними, але не істинними. Ось чому проповідь апостолів була не стільки проповіддю про моральне вчення, скільки свідченням про Воскресіння Ісуса Христа. Чудеса, тобто надприродні явища, що перевершують закони природи, які звершували апостоли і які й донині звершуються в Церкві, підтверджують правдивість проповіді про Воскресіння. Воскресіння Христове — це основа нашої віри та її опора.
Воскресіння Христове стало запорукою вічного життя людей. У час смутку і скорботи, коли ми переживаємо смерть наших близьких, воскресіння Христове вселяє в наші серця надію. Воно дає нам бадьорість і силу, щоб перемагати сум і тугу. Воскресіння Христове єднає живих і померлих в одну сім’ю. Воскресіння Христове дарувало людям найдосконалішу радість. Ось чому в пасхальні дні ми відчуваємо особливе піднесення. Воскресіння Христове надихає нас на боротьбу проти неправди та кривди. Воно надихає на труд і побожне життя. Воскресіння Христове дало новий напрям життю людини. Воно зробило земне життя осмисленим і цілеспрямованим. Воскресіння Христове — настільки важлива подія в історії людства, що св. ап. Павло визначає ним істинність усього християнського вчення: «Якщо Христос не воскрес, — каже він, — то й проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1 Кор. 15, 14). Воскреслий Христос, за словами апостола Павла, — первісток серед померлих (див.: 1 Кор. 15, 20).
Отже, у Своєму воскресінні Він став початком і нашого воскресіння. Смерть для християнина тепер втрачає свою жахливість. Ось чому в ці пасхальні дні свята Церква урочисто співає: «Смерті святкуємо умертвіння!» Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? В ці пасхальні дні, у свято перемоги життя над смертю, щиро вітаю вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво, улюблені браття і сестри, зі святом Воскресіння Христового. Поздоровляю з Пасхою Христовою Президента України Віктора Ющенка, Верховну Раду України, Український уряд, Збройні сили України, всіх християн усіх Церков і весь український народ. Сердечно вітаю зі світлоносним святом усе українство, в усіх країнах світу, на всіх континентах. Нехай оновить воскреслий Спаситель наші духовні сили на добрі справи для блага нашої святої помісної Української православної церкви і для подальшого зміцнення та процвітання Української держави і зростання добробуту українського народу, на славу Господа нашого Ісуса Христа, Якому належить честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
