Один ніж на всіх

19.04.2006
Один ніж на всіх

Мiнiстр економiки Арсенiй Яценюк i мiнiстр фiнансiв Вiктор Пинзеник на засiданнi уряду. (Фото Укрінформ.)

      Минулого четверга Президент Віктор Ющенко провів нараду, на якій ішлося про бюджетні ризики та їхній вплив на економічну стабільність. Підстав для занепокоєння з цього приводу вистачає. Про ризики у бюджетній сфері говорили давно, посилаючись на ціновий фактор. У Мінфіні 6 квітня заявили про можливе невиконання державного бюджету на 2006 рік. Серед макроекономічних ризиків для України в 2006 році експерти називають, окрім невиконання бюджету, ще й підвищення Росією ціни на газ. Ні те, ні інше не було для уряду несподіванкою, тим паче що Мінекономіки ще у січні змінило макроекономічний прогноз, знизивши прогнозний показник рiчного зростання ВВП до 2,6 вiдсотка. Проте, як не парадоксально, ще 15 березня заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук висловлював припущення, що, можливо, вдасться за підсумками 2006 року виконати макропоказники, передбачені в Законі «Про державний бюджет України на 2006 рік».

 

      Звичний опонент Мінфіну, народний депутат, виконуюча обов'язки голови Бюджетного комітету Людмила Супрун цього разу погодилася з Вiктором Пинзеником. Вона так само як i вiн пов'язує тенденцію зі зниження надходжень у бюджет з роботою великих промислових підприємств східних областей України через офшорні зони. До того ж на показниках бюджету, стверджує пані Супрун, негативно позначається подорожчання енергоносіїв, зростання тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом і збільшення витрат великих підприємств на оплату праці. Водночас міністр фінансів не бачить об'єктивних причин для скорочення вітчизняними підприємствами відрахувань з податку на прибуток. «Підвищення цін на газ, лімітування надання електроенергії не мають безпосереднього впливу на відрахування податку на прибуток», — заявив пан Пинзеник. Дефіцит бюджету за підсумками першого кварталу, як раніше зазначав міністр, становитиме менше 3 мільярдів гривень (при 12 мільярдах 909 тисячах гривень дефіциту річного). І додав: «Але турбує те, що минулого року ми не мали дефіциту в першому кварталі». Тим часом голова політради Партії регіонів, екс-перший віце-прем'єр-міністр Микола Азаров заявив: «Ми вже бачимо відставання приблизно у 3 мільярди гривень. Легко спроектувати відставання до кінця року, воно приблизно вимальовуватиметься в цифрах 15-20 мільярдів гривень».

      Словом, у головному фінансовому відомстві вирішили виявити обережність. «Верховна Рада прийняла низку законів, які створюють ризик невиконання бюджету», — днями заявив заступник міністра Віктор Кальник. Для виконання цих законів необхідне додаткове фінансування — близько 23 мільярдів гривень. Саме в таку суму обійшлась державі передвиборча щедрість народних депутатів. Мінфін ініціює перегляд цих щедрот новим парламентом. У будь-якому випадку бюджет доведеться переглядати, інакше, за словами пана Кальника, дефіцит держбюджету сягне 7 відсотків ВВП і призведе до зростання інфляції (Закон «Про Державний бюджет на 2006 рік» передбачає дефіцит державного бюджету на рівні 2,5 відсотка від ВВП). Ясна річ, з огляду на такі справи Прем'єр-міністр Юрій Єхануров закликав два пленарні тижні роботи новообраної Верховної Ради присвятити розгляду проблем виконання поточного бюджету, а також формуванню держбюджету на 2007 рік. Тим паче що впродовж квітня Президент, як повідомила його прес-служба, наклав вето майже на 65 відсотків популістських законів, ухвалених Верховною Радою. Таким чином було покладено хрест на віртуальних коштах і підведено парламент до необхідності секвеструвати бюджет. А ще непогано було б примусити сплачувати податки належним чином. Подбати про це пообіцяла ДПА, яка виступила із заявою, що посилить контроль за діяльністю українських фінансово-промислових груп і великих виробничих підприємств.

       Кабмін категорично заперечував внесення будь-яких змін до бюджету в першому півріччі. Сьогодні їх накопичився цілий стос, причому верховодять урядовці й, навіть з великою натяжкою, назвати їхні ініціативи популістськими не можна. До того ж Верховна Рада вже ніяк не встигла відреагувати на поданий їй з великим запізненням доопрацьований проект Закону «Про Державну программу економічного і соціального розвитку України на 2006 рік». Раніше спікер зазначав, що після затвердження цієї програми парламент зможе почати працювати над змінами до бюджету і що необхідно «мати якусь перспективу, щоб державний штурвал не крутили всі, кому захочеться». Водночас парламент і уряд поквиталися: до Верховної Ради так і не надійшов старанно виплеканий проект приватизації на 2006 — 2008 роки.

      Утім урядові на чолі з Юрієм Єхануровим світові міжнародні інституції спрогнозували світле майбутнє і швидке зростання економіки, за умови, що не буде відновлено податкові пільги і Нацбанк продовжить лібералізацію валютного ринку. На всяк випадок, з огляду на газовий пресинг, рейтингове агентство Fitch знизило прогноз зростання ВВП України у 2006 році. Проте справи пiшли не так погано, як передбачалося. В першому кварталі 2006 року зростання валового внутрішнього продукту в нашій країні сягнуло 2,4 відсотка. Причому в березні цей показник становив 4 відсотки порівняно з березнем 2005 року. У промисловому секторі, за даними Держкомстату, починаючи з лютого, відбувається нарощування обсягів. Так, за січень темп росту по промисловості в цілому склав – 97,1 відсотка, лютий відповідно – 99,4, березень – 100,2, що дозолило міністру економіки Арсенію Яценюку заявити, що в економіці спостерігається стабілізація. Але ціновий удар по енергоємних галузях ще попереду, і найбільші підприємства відчують його вже у вересні.

      Це відбувається на тлі заяви, що, відповідно до проекту урядової програми на 2006 рік, метою діяльності Кабміну має бути підвищення конкурентоспроможності національної економіки і збереження соціальної спрямованості економічного зростання. Утім, з огляду на виборчий період, ініціативи урядовців щодо внесення змін до бюджету були не дуже рясними. Юрій Єхануров заявив про необхідність збільшення видатків на проведення реформи ЖКХ. У свою чергу, міністр промислової політики Володимир Шандра запропонував ввести податкові пільги для науково-дослідних інститутів металургійної галузі й водночас висловив сумнів у доцільності введення податкових пільг для окремих підприємств ГМК. Крім того, про потребу в коригуваннях бюджету твердить секретар РНБО Анатолій Кінах, посилаючись на ситуацію в Криму. Пан Кінах пропонує також внести зміни до бюджету з огляду на дотації до ціни на енергетичне вугілля, яке використовується для вироблення електроенергії.

      Водночас уряд має незахищені тили у вигляді напрацювань Фонду держмайна. Це відомство надало такий перелік підприємств для приватизації в 2006 році, який не забезпечує передбачені в держбюджеті надходження від приватизації — 2 мільярди 122 мільйони гривень. Статистика вже невтішна: станом на 7 квітня до держбюджету від приватизації, оренди та дивідендів надійшло понад 131 мільйон гривень, окремо від приватизації — 47 мільйонів 974 тисячі гривень, тобто 2, 28 відсотка річного плану, повідомляє прес-служба ФДМУ. Провал приватизаційної політики поглибила позиція голови цього відомства Валентини Семенюк, яка під час виборчої кампанії підтвердила, що підтримуєте позицію лідера Соцпартії Олександра Мороза та його законопроект стосовно ліквідації програми приватизації та введення замість неї програми управління державною та комунальною власністю. Не дивно, що з уряду час від часу надходять усе нові й нові переліки підприємств, які пропонується приватизувати, аби наповнити цими коштами бюджет.

      На цей час обсяги валютних резервів Нацбанку знизилися до 17,3 мільярда. Це пояснюється його активною участю в умовах підвищеного попиту на «зелені». НБУ виходив на міжбанківський ринок із валютними інтервенціями, де за результатами трьох місяців року продав 1 мільярд 800 мільйонів доларів. З початку року інфляція становила 2,7 відсотка, повідомив Держкомстат. Це дало підстави Міністерству економіки днями висловити прогноз щодо інфляції в 2006 році на рівні 10,1 відсотка. Це явно недостатньо з огляду на зобов'язання перед НАТО, тому що в ньому цей показник визначено на рівні 9 відсотків. Втішає одне: Україна має один із найнижчих показників державного боргу і все ще має непогані міжнародні рейтинги завдяки низькому дефіциту бюджету, зменшенню державного боргу.

      Отож коаліційному уряду доведеться брати низький старт. Та, незважаючи на це, в попередньому протоколі майбутньої коаліції вiд блоку «Наша Україна» в підрозділі «Сучасна конкурентоспроможна економіка» перед майбутнім Кабміном ставляться, зокрема, завдання забезпечення зростання ВВП на рівні 7 відсотків, а промислового зростання — на рівні 9, утримання річної інфляції не більше 10 відсотків. Фантастичним такі зобов'язання не назвеш, і все ж не полишає думка, що робиться ставка на щось таке, про що не відомо широкому загалу. Принаймні, новій урядовій команді доведеться виявити надзвичайну кмітливість, щоб ці плани зробити реальністю. Причому явно не обійдеться без того, аби порозумiтися з регіонами, які приховують прибутки в офшорах.