Журналіст на службі Її Величності

21.11.2003
Журналіст на службі Її Величності

Королева Єлизавета ІІ, обабiч якої — президент США Джордж Буш та його дружина Лора.

      Наближається до кінця державний візит президента США Джорджа Буша до Великої Британії. Частина британських ЗМІ розцінила його як елемент передвиборчої президентської кампанії Буша та визнала, що прем'єр-міністр Великої Британії виконав роль одного зі статистів у цьому дійстві. Щоправда, лідери двох країн обговорили розвиток ситуації в Іраку та майбутнє цієї країни. Голова британського уряду навіть зачепив подразливу для високого американського гостя тему — утримання на базі Гуантанамо на Кубі без пред'явлення звинувачення 660 в'язнів, які були вивезені з Афганістану. Серед них є і дев'ять британців, доля яких дуже турбує королівство.

      Візит президента США проходить під гучний акомпанемент виступів місцевих противників військової політики Буша. Протести відбуваються у формі театралізованих дійств, де висміюються як Буш та Америка, так і проамериканське керівництво Британії.

      Але і візит Буша, і виступи його противників виявилися затьмареними іншою подією — сенсаційними публікаціями в британській газеті «Дейлі Міррор». Кореспонденту цієї газети Раяну Паррі вдалося влаштуватися під вигаданим прізвищем камердинером у Букінгемський палац. Незважаючи на надзвичайні заходи безпеки, він зробив це за два місяці до візиту Буша за підробленими рекомендаціями. Перед прийомом на роботу до резиденції британських монархів його перевіряли охорона палацу, поліція та контррозвідка. Журналісту вдалося обвести навколо пальця ці шановані державні інституції. Британці шоковані цим фактом, а принижені спецслужби та уряд змушені давати нервові пояснення на зразок: «Контррозвідка і поліція налаштовані на виявлення потенційних терористів, а не журналістів». Але прем'єр-міністр Тоні Блер все ж пообіцяв провести найретельніше розслідування цієї скандальної справи.

      У своїх репортажах у «Дейлі Міррор», які з'явилися позавчора та вчора, журналіст відверто знущається зі служб безпеки Букінгемського палацу та Віндзорського замку, в якому королева Єлизавета ІІ проводить вихідні. Паррі описує, як виводив на прогулянку собак британської королеви, подавав Єлизаветі ІІ її улюблений напій — джин, заносив їжу до її приватних апартаментів. Журналіст написав, що міг безперешкодно відвідувати всі куточки Віндзора, і служба безпеки не обтяжувала себе перевіркою документів. Журналіст був уведений до складу групи слуг, які мали обслуговувати президента США під час його перебування у Букінгемському палаці. Паррi написав, що якби він був терористом, то без жодних зусиль міг би знищити британську королеву чи президента США.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>