Київ у смітті не потоне?

20.11.2003
Київ у смітті не потоне?

(Євгена КОЛЕСНIКОВА.)

Листя жовтеє з дерев давно опало, тільки ЖЕКи його досі не прибрали...

      Столичні комунальники не встигають прибирати опале листя. І якщо центральна вулиця столиці завжди виглядає парадно, то околиці до зимового періоду майже не готові. Приміром, біля борщагівських будинків досі стоять міні-звалища почорнілого листя й трави, а в деяких закутках спальних районів навести порядок двірники не встигли взагалі. Водночас на місто з дня на день впадуть морози, а там — і до снігу недалеко, ось тоді листяний покрив разом з іншим сміттям комунальникам вже доведеться не вимітати, а відшкрібати з асфальту. «Над вирішенням цієї проблеми ми б'ємося кілька років, перевозити таке сміття нашими вантажiвками недоцільно, по дорозі більше розгубиться. А яма для  компостування листя, яке можна було б безвідходно перетворювати на добриво для квітників, діє тільки в Шевченківському районі столиці», — пояснив «УМ» начальник Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном столиці Сергій Рюмшин.

      За його словами, подібні компостні ями скоро з'являться на Правому й Лівому берегах столиці, тоді, мовляв, всім буде добре — і добрива для квітникiв вироблятимуть, і на вулицях почистішає. «Гірше, коли це сміття не просто лежить у дворах, а спалюється», — заявив він. Адже на київському листі осідає безліч шкідливих речовин від промислових та вихлопних газів. За спалювання сміття у столиці штрафують. Небезпечне полум'я розведене посадовою особою, обійдеться їй у тисячу гривень, а приватній — лише на 300 гривень дешевше. Так що перш , ніж запалити таке сміттячко, краще серйозно обдумати цей крок.

Перевезти важко і викинути ніде

      Ще одна проблема киян — куди викинути побутові відходи. У переважної більшості дворів таку «розкіш», як місткі сміттєві контейнери просто не передбачили. Тому навіть при великому бажанні позбавитися зайвого мотлоху жителям столиці  доводиться сваритися з двірничкою, відстоюючи свої права.

      У багатьох європейських країнах це питання вирішується набагато простіше. Скажімо, в Німеччині старі меблі вивозять за будинок, а вже звідти його за лічені хвилини забирає бідніший сусіда. Однак українське розуміння слiва «стара річ» дещо різниться від загальноєвропейського. У нас, якщо хто й виносить свій старий диванчик, то на останній рідко «клюють» навіть бомжі... Що ж робити мешканцю, аби «велике сміття» (50 х 50 х 50 см) прибрали?

      Вимагати від рідного ЖЕКу вивезти старі речі — законне право мешканця столиці. А для того, щоб непотріб особливо великих розмірів комунальники перевезли, необхідно просто звернутись із відповідною заявою до ЖЕКу. Якщо ж ваші вимоги не виконають, і тоді — не засмучуйтесь, можна знайти важелі впливу й на таких порушників. Поскаржитись про нелади з комунальниками «жертва» може до столичного Управління у справах споживачів.

      Оскільки вивозити побутове сміття в Києві, на щастя, є кому й куди, поки що... Адже, за оцінками київських екологів, у найближчому майбутньому столиця може зіштовхнутись із проблемою утилізації побутових відходів, якщо не знайде альтернативних шляхів вирішення цієї проблеми.

      Київміськадміністрація, давно вже задумується над проектом побудови чотирьох сміттєсортувальних станцій. Спорудити   котрі збирається у 2004 році. Чиновники із Хрещатика, 36 переконують, мовляв, поява станцій, вартість кожної з яких обчислюється в межах від 10 до 35 мільйонів гривень, зменшить навантаження на переповнений полігон для поховання відходів № 5 відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс».

      Зараз проблему намагаються частково вирішити за допомогою компактора для пресування сміття «Бомаг», що його кияни «пригледіли» у німців. Диво-машина, за найскромнішими підрахунками, продовжить життя столичного сміттєзвалища на 6 років. Вона обійдеться столиці у 250 тисяч євро. Втім, як запевнили українську сторону німці, й така ціна їхньої диво-техніки є символічною. Київським колегам вони, нібито поступилися аж на 82 тисячі євро. Позаяк у рідних краях машина-прибиральниця вже відпрацювала 6 років, нам же «секондхендівський» компактор передали після генерального ремонту й заміни двигуна. 

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>