Бичачий синдром

18.03.2006

      За словесним туманом про гіпотетичне використання на виборах владного адмінресурсу представники так званої «опозиції», як кажуть, впритул не помічають далеко не безневинні витівки своїх прихильників. Останні ж у прагненні «насолити» опонентам на Полтавщині доходять до маразму. І кримінального безміру.

      Скажімо, нещодавно в самісінькому центрі Полтави кілька хлопців і дівчат зайшли в кафе «Енеїда», розташоване в підземному комплексі «Злато місто», збудованому за ініціативою і під безпосередньою опікою «мерствуючого» нардепа Анатолія Кукоби. Про той «патронат» нагадують зараз передвиборчі агітплакати з зображенням цієї персоніфікованої полтавської «надії» Партії регіонів, якими обліплені точки торгово-розважального підземелля.

      Згадані ж хлопці й дівчата саме поверталися з концерту «проющенківського» гурту «ВВ», тож мали на одязі відповідну символіку — помаранчеві стрічки і хустки. Те, що вона є, м'яко кажучи, чужою для господарів кафе, молодь відчула буквально з порога. Адже офіціантка категорично... відмовилася обслуговувати клієнтів: мовляв, у них «нєнадлєжащій від» та й узагалі, прибульці, мабуть, неповнолітні. Але ж, даруйте, ніхто з них алкоголю не замовляв! Та навіть після пред'явлення паспортів із засвідченням повноліття і втручання адміністратора контакту з норовливою офіціанткою не виходило.

      Зрештою, замовлення вона таки прийняла, але невдовзі юних клієнтів почала відверто «пресувати» охорона комплексу, наполягаючи на тому, щоб вони негайно залишили ввірену їм територію. Але й після того як молодіжна «помаранчева» компанія вийшла звідти у парк, брутальний пресинг не припинився: ті ж таки охоронці, за повідомленням прес-служби обласного штабу виборчого блоку «Наша Україна», потягли найстаршого хлопця Максима в машину. Як потім з'ясували, його відвезли до найближчого райвідділу міліції й без пояснення причини протримали там у «клітці» до пізнього вечора. Потім так само невмотивовано відпустили. Тож тепер Максим і його друзі офіційно вимагають від правоохоронців покарання своїх кривдників.

      А ось у місті Хорол від двоногих «биків», яких особливо дратує помаранчевий колір, найбільше постраждав саме співробітник міліції. У ніч із минулої п'ятниці на суботу заїжджі «гастролери» влаштували в молодіжному кафе-барі «Піраміда» справжній шабаш сваволі й беззаконня. Власник кафе, місцевий приватний підприємець Вадим Горевий, відомий у райцентрі прихильник «помаранчевої» команди ще з тих часів, коли різношерсті бандюковичі, представники влади, силових і контролюючих структур вимагали від нього зняти «крамольні» прапори, символіку, залякували, погрожували. Його дружина Лариса Козир сьогодні очолює районну організацію партії «Народний союз «Наша Україна». Тож «нашоукраїнські» агітплакати, символіка в кафе — на видноті.

      Усе те, очевидно, не сподобалося чотирьом непроханим гостям — молодикам віком до 30 років, які вперше під'їхали до кафе легковиком десь після дев'ятої вечора. Й одразу почали провокувати скандал: не заплатили по три гривні за вхід, палили біля барної стійки, ображали працівників закладу. Та якщо спочатку на вимогу бармена та адміністратора таки залишили приміщення, то їхнє друге «пришестя» через певний час розв'язало нахабам не тільки язики.

      — Тоді один із них заявив мені прямим текстом: будемо робити тут що хочемо, —каже адміністратор кафе Галина Савченко. — А коли я нагадувала йому про те, що за будь-які дії доведеться відповідати за законом, він кілька раз перепитував мене: «А ти що, за Ющенка?». Мовляв, нічого ви нам не зробите — ні ти, ні твій Президент. При цьому вони вигрібали з холодильника слабоалкогольні напої, лаялися добірним матюччям, чіплялися до відвідувачів, штовхнули одного з них. Я зателефонувала до райвідділу міліції, але їхня група виїхала на інший злочин.

      Нахаби ж від власної безкарності «заводилися» все більше і більше. Тоді вже близько другої години ночі Галина зателефонувала додому знайомому правоохоронцю, оперуповноваженому кримінальної міліції у справах неповнолітніх, лейтенанту Дмитру Могилі, котрий живе поруч. Той перебував у відпустці, але серед ночі піднявся й уже через лічені хвилини прийшов у кафе. Та варто йому було показати хуліганам службове посвідчення, як двоє з них накинулися на нього в коридорі й почали гамселити.

      — Ми в залі чули тільки гуркіт, а потім звідти вибіг хлопець, до якого вони також сікалися, і попросив мене десь його сховати, — продовжує свою розповідь Галина Савченко. — Тільки-но я замкнула його у своєму кабінеті, як через кілька хвилин до зали прийшов міліціонер Діма: з подряпиною на лобі, синцями під очима (причому один із них — ніби розрубаний), розбитими губами, кров'ю на обличчі й руках... Ми посадили його на кухні й почали прикладати лід. Та уявіть собі наш стан, коли ті, хто бив міліціонера, повернулися до зали й почали шукати його і того хлопця. Не знайшовши, забрали свого нетверезого «кореша» і подалися геть.

      Зрештою, правоохоронці таки затримали нападників. Як повідомив кореспонденту «України молодої» начальник Хорольського райвідділу міліції Сергій Онішко, проти них уже порушено кримінальну справу за статтею, що передбачає відповідальність за завдання тілесних ушкоджень працівникові міліції при виконанні ним службових обов'язків. До речі, після тих побоїв лейтенанта Дмитра Могилу довелося госпіталізувати, зараз він перебуває в місцевій лікарні. Його кривдниками стали двоє братів — уродженців Хорольського району. Один із них донедавна працював викладачем фізичного виховання в Національній податковій академії, що під Києвом. Інший працює зараз у не менш відомому столичному авіаконструкторському бюро. Керівник райвідділу поки що не схильний пов'язувати цей злочин із політикою, оскільки в перших офіційних поясненнях про неї не йшлося, а до справжніх мотивів протиправних дій тепер належить «докопатися» співробітникам прокуратури, які ведуть слідство.

      Водночас власник кафе «Піраміда» Вадим Горевий вважає такий брутальний «наїзд» на його заклад зовсім не випадковим. І не лише тому, що нахаби далеко не маргінального вигляду, залякуючи персонал кафе, постійно повторювали прізвище Президента Ющенка. Пану Вадиму також стало відомо про сумнівні «маневри», до яких тепер вдаються колишні й деякі нинішні місцеві можновладці задля того, щоб «визволити» згаданих братків. Причому роблять це за умов, коли в  день нападу, виступаючи в місцевому Будинку культури на зустрічі з кандидатами в мери, один із керівників районної ради з блоку «Не так!» назвав тамтешніх «нашоукраїнців» «вонючими націоналістами», а раніше так само привселюдно обіцяв «унічтожать» їх «усіма законними і незаконними методами». Метода ж у бандюковичів, як бачимо, не надто оригінальна.

Василь НЕЇЖМАК.