«Кокетка» Юля з помаранчевою «бджілкою» і синьою «мухою».
Кожна виборча кампанія — це не тільки закиданні макулатурою поштові скриньки, задовгі рекламні паузи на телебаченні, а й торба сміху. Пригадуєте, як у період президентської кампанії 1999 року в ефірі каналу «1+1» з'явився мультик «Великі перегони»? Народу сподобалося, тож «Перегони» ішли ще кілька років поспіль. У мене ще й досі лежить відеокасета з цим серіалом: тоді наївно здавалося, що колись це захочеться передивитися ще раз. Бурхлива президентська кампанія 2004 року теж проходила весело. Принаймні на сайті проекту «Веселі яйця» — мультики на політичні теми там оновлюються дотепер.
А віднедавна мультяшна політична сатира знову вийшла на «блакитний» екран. У лютому на «5-му каналі» в програмі «5 копійок» стартував «Політичний театр». Щосуботи на екрані з'являється нова серія. За цей час автори серіалу «переспівали» найвідоміші твори Шекспіра — «Ромео і Джульєтта», «Король Лір», «Гамлет», «Отелло», і добралися до української класики, зокрема, «Украденого щастя» Івана Франка.
Як зазначається на сайті проекту (www.politteatr.com.ua), його мета — знайти вiдповiднi театральнi ролi для сучасних українських політиків, які найбільше пiдходять їхнім образам, діям, манері та вчинкам. Усі глядачі можуть проголосувати за образ, що приліпився до того чи іншого політика. Поки що лідирують Віктор Ющенко у ролі героя-коханця (34%), у ролі поганого хлопця й інтригана — Віктор Янукович (29%), кокетки — Юлія Тимошенко (58%), комічної баби — Наталя Вітренко (57%). А Нестор Шуфрич і взагалі розривається між чотирма образами — неврастеніка (33%), базікала (25%) і слуги (17%), але більшість опитаних (45%) вважають, що Нестору Івановичу таки найбільше личить образ паяца... Остаточні результати конкурсу організатори акції обіцяють оголосити вже незабаром.
Жителів сіл Троянівка та Бірки, що в Зіньківському районі, обурив той факт, що приватне підприємство «Картопля Полтавщини», яке веде господарську діяльність, зокрема й на території Бірківської сільської ради, розорало орендовані землі площею 28,7 гектара, які були луками, оскільки розміщені безпосередньо біля річки Грунь-Ташань, iз таким прицілом, щоб вести на них інтенсивне землеробство. >>
У народі кажуть: щоб життя немарно прожити, треба збудувати дім, посадити дерево і виховати дитину. Лісівники Великокопанівського лісництва за своє життя висадили тисячі дерев. Справа ця доволі копітка: спочатку в спеціальних розплідниках вирощують саджанці для подальшої висадки, а пізніше за допомогою спеціальної машини їх висаджують у відкритий ґрунт. >>
Зазвичай тихе та спокійне курортне місто Бердянськ, що у Запорізькій області, нині активно укріплює свою оборону. І невипадково — відомий курорт розташований за кілька десятків кілометрів від буремного Донбасу. >>
34-річний Сергій Антоненко підкреслює: це не бізнес, а переконання. Йому прикро від того, що наша Україна, яка могла б бути райським куточком, настільки засмічена. Тому молодий чоловік, за першою освітою технік-механік, а за другою, вищою, — економіст-правознавець, от уже 10 років власними силами бореться за чистоту навколишнього середовища, розгрібаючи смітники. >>
Маленьке село на межі Дрогобицького і Сколівського районів стало відоме кілька років тому завдяки фестивалю української історичної культури «Ту Стань!», хоча музей–заповідник існує вже давно, з 1994 року. Колишнє місто–фортеця виконувало важливу прикордонну місію і згадувалось як рівня Львову, Перемишлю і Галичу. Перші згадки про фортецю датуються 1340 роком.
До Урича веде нелегка дорога. Здавалося б, якихось кілька кілометрів від відомого на всю Україну курорту Східниця, можна і пішки пройти. Але. Дорога проходить через ліс, у гiрськiй місцевості. Та й майже битий шлях зі щебнем автобаном не назвеш. Від найближчого міста, Борислава, до Урича — годину їзди. А з громадським транспортом ситуація ще гірша: автобус ходить раз на добу, дiстатись можна або пішки, або автостопом. Уздовж усього села протікає річечка, хати часто стоять на узвишшях, до них ведуть сходи. А одразу за селом починаються скелі, де колись була фортеця i, за місцевими легендами, бував сам Довбуш. За кілька років фестивалів місцеві звикли до туристів, але святкування масштабних корпоративів заможних підприємств тут ще не було. Нещодавній корпоратив начебто і не приховувався, але серед місцевих мешканців почали поширюватися чутки, а на сайті заповідника в цей день з’явилася інформація, що він закритий для відвідування з «технічних причин». До слова, жодне львівське ЗМІ і словом не згадало про грандіозне гуляння. >>
Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно–насіннєвий центр» розташоване в селищі Брюховичі Львівської області. І це — єдине підприємство на всю країну, яке застосовує сучасні технології в насінництві. >>
