Компроміс між європейськістю та «довгобудом»

21.02.2006
Компроміс між європейськістю та «довгобудом»

Один із небагатьох уже встановлених апаратів у Львівському онкологічному центрі — «Терагам». (автора.)

      Львівські лікарняні «довгобуди» багато років були «фішкою» для будь-якої влади — їх мало не щороку «відкривали» міністри та «губернатори». Втім від перерізання стрічок та запуску в роботу лише невеличкої частини медичних потужностей цих центрів мало що змінювалось. Частина лікарняних корпусів у цих львівських центрах працюють уже роками. Поруч із ними — ті корпуси та відділення, які кільканадцять років чекали на друге дихання: кардіореанімація в кардіологічному центрі та радіологічне відділення в онкоцентрі. Тепер же, як твердо пообіцяли Кабмін, Міністерство охорони здоров'я та, подейкують, навіть сам Президент, центри нарешті добудують і відкриють остаточно. До відкриття, обіцяного міністром охорони здоров'я Юрієм Поляченком, залишається менше місяця, та чи встигнуть львів'яни закінчити всі роботи вчасно, досі залишається під питанням...

      Історія розбудови онкоцентру така ж довга, як і його офіційна назва. Проект реконструкції був розроблений державним проектним інститутом «Містопроект» ще 1990 року. В 2002 році було завершено будівництво першої черги першого пускового комплексу на 85 ліжок (на нього витратили майже 19 мільйонів гривень). Через рік будівельники здали другу чергу цього комплексу, розраховану на 175 ліжок (це обійшлося державі в 11 мільйонів гривень). Будівництво другого пускового комплексу онкоцентру продовжили в 2004—2005 роках. Саме тоді почалася реконструкція існуючих будівель та зведення радіологічного корпусу з допоміжними об'єктами й інженерними мережами. У 2004—2005 роках було профінансовано й освоєно більше від 5,6 мільйона гривень, а станом на 1 січня цього року в онкоцентрі залишалося виконати роботи на 19 із лишком мільйонів.

      Ці сухі, на перший погляд, цифри багато важать для тих, хто лікується в онкології. Пацієнтів тут, на жаль, вистачає, а здача «радіології» дозволить сконцентрувати всіх хворих, які потребують променевого лікування, в одному відділенні та вирішить проблему черговості в госпіталізації онкологічних хворих. Радіологічне відділення, яке функціонує в центрі зараз, щодня обслуговує 120—130 пацієнтів, але цього недостатньо для комплексного лікування онкологічних хворих Львівської області та Західного регіону в повному обсязi.

      «Кошти, виділені на два центри, вже майже повністю освоєні, — розповідає начальник Головного управління охорони здоров'я Львівської ОДА Ігор Герич. — Гадаю, вже можна говорити про повне завершення підготовчих робіт для монтажу обладнання». За словами пана Герича, питання про забезпечення центрів високовартісним обладнанням є фактично вирішеним на рівні секретаріату глави держави та Президента особисто. Усе обладнання буде абсолютно новим, його купуватимуть за кордоном, причому з грошей, не закладених у кошторисі Міністерства охорони здоров'я.

      «Фактично це була корекція, зроблена особисто Президентом України та погоджена з Кабінетом Міністрів», — зазначив Ігор Герич.

      Тим часом у Львівському державному онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі досі тривають дрібні ремонтні роботи — доводять до ладу радіологічний корпус. За словами завідуючого радіологічним відділенням Олександра Шаповала, в приміщеннях уже потроху з'являється медобладнання, про яке раніше можна було лише мріяти. Наприклад, дорогий апарат «Терагам», який використовують для дистанційного опромінення онкологічних хворих. Установка, придбана в рамках програми «Онкологія», обійшлася державі приблизно в 400 тисяч доларів. Утім обіцяного лінійного прискорювача (і не лише його) медики досі не отримали. Нову техніку чомусь не везуть — чи ще не закупили, чи тільки-но закуповують, і лікарі побоюються, що не встигнуть встановити обладнання вчасно...

      У Львівському обласному державному клінічному лікувально-діагностичному кардіологічному центрі також не все готове до прийняття першого пацієнта. Туди ще мають купити ангеограф (цей апарат дозволить запустити реанімаційний блок — кардіореанімацію). Крім того, готується до відкриття перша черга відділення малоінвазивної кардіохірургії, де виконуватимуть «ювелірні» операції на серці.

      Начебто все гаразд, але чи відповідатимуть добудовані та дооснащені центри світовим чи бодай європейським стандартам? Виявляється, повністю досягти цього нереально. Причина банальна: «довгобуди» важко докорінно переробити. «Насправді дотримуватись європейських стандартів спорудження лікарень у нашому випадку дуже важко,— пояснює Ігор Герич. — Адже це не нові лікарні, а старі, які будували ще кільканадцять років тому. Тому при остаточній добудові доводиться підлаштовуватись під ті параметри, які вже існують. І це має бути максимальний компроміс між європейськістю та «довгобудом» — настільки, наскільки це можливо».

      Та, знаючи державні підходи до фінансування медичних закладів, а також зважаючи на березневі вибори, виникає побоювання: хоч би день, коли онкологічний та кардіологічний центри запрацюють на повну потужність, не став останнім днем уваги до цих установ. Після відкриття додаткових відділень та корпусів вони потребуватимуть належного подальшого фінансування, і дуже бажано — безперебійного. Тому керівники медичної галузі Львівщини покладають великі надії не лише на обласний бюджет, а й на допомогу центральної влади. Але дочекаймося спочатку відкриття...