Спудеї Ющенки

      Посвяту в студенти , омріяний студентський квиток чи першу стипендію кожен згадує з ностальгічною посмішкою . Недаремно ж про студентські роки наші батьки розповідають як про ледь не свій «золотий вік». Нарешті ти стаєш самостійним, вириваєшся з-під батьківської опіки, але ще можеш собі дозволити відчайдушність . Втім так, напевне, буває лише з простими студентами, а коли твій батько — відомий український політик, то з «вибриками» не дуже вже й розженешся... До дітей професорів, чи, скажімо, видатних українських літераторів я чомусь завжди ставилася зі щирим співчуттям... «На іспиті ні «бомбу», ні «шпору» не витягнеш. Помітять, о, тоді сорому буде: як це — дитина «таких людей» і підглядає!» — думала я. І дарма — зрозуміла після знайомства зі старшими дітьми головного «нашоукраїнця» Віктора Ющенка... «Незвичайні» студенти Ліна та Андрій Ющенки вчаться на одному факультеті — у київському Інституті міжнародних відносин. Вони мають власні рецепти виготовлення шпаргалок, інколи пасують «нудні» пари та, як і всі, підробляють...

      Та якщо Ліна Ющенко вже вийшла на фінішну дистанцію i їй лишається довчитись останній рік, то її братові Андрію граніт науки ще гризти і гризти. Про своє студентське життя вони розповіли «УМ».

      Обоє старших дітей Віктора Андрійовича пішли батьковим шляхом i вступили на економічне відділення. «Я років із семи часто була в тата на роботі, тому в мене не виникало навіть думки вчитись на когось іншого, ніж економіст. Це вже потім, в університеті, коли ми вибирали собі напрямки, обом — і братові й мені — закортіло пов'язати економічний фах з дипломатією», — розповідає Ліна.

      Вона зізнається, що вже після вступу до університету йти у альма-матер боялася: « Нікого не знала, всі були чужими». Натомість першокурсник Андрій розповів, що, коли йшов першого вересня до інституту, його просто-таки «розпирала» гордість, щоправда, гордитися своїм студентством хлопцеві довго не довелося. Як писала «УМ», третього вересня Ющенко-молодший потрапив у автокатастрофу. Тож до навчання Андрій повернувся лише минулого тижня. Каже, що за цей час багато пропустив і наздогнати втрачене тепер важко. «Одразу після аварiї у мене були складні травми. В університет я повернувся з розбитим обличчям, минуло два дні, і я знову потрапив до лікарні. Тоді через ускладнення довелося робити ще одну операцію на нозі. Півтора місяця просто «випали», тому з навчанням почалися серйозні проблеми», — констатує Андрій, у якого на носі «висить» сесія з математикою й економтеорією...

      Брат із сестрою по-секрету розповіли, що саме математику вони вважають найскладнішим предметом. Київський університет славиться своєю математичною школою, але й вимоги у викладачів надвисокі. Ліна і досі з жахом згадує, як одного разу «завалила» іспит. Але «посприяти» впливового татка ніколи не просила. «Що ви, щоб йому таке сказати? Краще я вже сама якось!» — здивовано вигукнула Ліна на моє питання .

      Зате мови даються Ющенкам досить легко. Після італійської Ліна засіла за арабську. Правда, в цьому лінгвістичному виборі наполегливу роль зіграв батько, який порадив доньці опанувати східну мову. Андрій добре знає іспанську і планує за час навчання в університеті вивчити ще 2 мови.

      Оскільки, за загальновідомою істиною, студентів, які б хоч раз не використали «шпору», в природі не існує, то виготовляли їх і молодші Ющенки. «Складні й хитромудрі шпаргалки я ніколи не робила, бо врешті викладачі однаково все бачать, тому на першому курсі пару раз приносила стандартні «бомби» форматом А-4, клала їх на коліна. От тільки підглядати у мене завжди погано виходило — червонію і видаю себе. Тому вирішила від шпор відмовитися...» — каже Ліна.

      Ще один рецепт університетського виживання — осучаснений спосіб радіоприйому Шуріка. «Якщо є мобільний, то можна надсилати друзям SMS-ки, а відповідь слухати з навушника. Ми самі, правда, не пробували, але друзі казали — класна штука...» — сміються брат із сестрою.

      Утім Ющенки-студенти запевняють, що ніякого протистояння чи, навпаки, особливо ніжного ставлення до себе як до дітей відомої людини ніколи не відчували. Та й самі не ділять своїх знайомих за політичними переконаннями. «У мене найближча подружка—дочка лідера СПУ Олександра Мороза — Руслана. У нас діти до одного садочка ходять. Руслана дуже класна й порядна людина», — каже Ліна.

      До речі, Віктор Андрійович свого часу теж іноді читав лекції з макроекономіки студентам-міжнародникам. Та коли до інституту вступили його діти, їм не довелося почути курс економіки від батька. Але молодші Ющенки використовують можливість почути думку чи не найфаховішого українського банкіра вдома. «Думаю, різниці між тим, як він пояснював предмет іншим студентам, і тим, як розповідає мені цю ж тему вдома, немає, бо батько в будь-якій аудиторії говорить не завченими фразами, а від серця», — розповідає Ліна. «Мені було приємно, коли якось випадково підслухала, як найбільші університетські прогульники хвалилися, що весь семестр «пропасували», але на лекції до Ющенка ходили», — каже вона. Самій же Ліні найбільше запам'яталась викладачка з історії культури, невістка Кравчука, до речі.