Архів «завис» над проваллям

      За терміновою допомогою до геологів довелося звернутися рівненським архівістам. І зовсім не для консультацій по давніх манускриптах, а від підозр, що семиповерховий будинок Державного архіву в Рівненській області висить... у повітрі. Тріщини у тиньку, відхилення стін від основи, випадання склопакетів, просідання фундаменту змусили архіваріусів запросити фахівців НДІ будівельних конструкцій, які, оглянувши будівлю, запідозрили, що, можливо, вона стоїть над проваллям. Тож, перш ніж розпочинати ремонт приміщення, порадили, насамперед, провести геологорозвідувальні роботи.

      Начальник рівненського Держархіву Микола Григорук стверджує, що коли прийшов працювати в цю установу в 2001 році, то перед входом у приміщення нового керівника «зустріла» глибока яма. Щоб її загорнути, знадобилося лише кілька автомашин щебеню та асфальту. Як виявилось, то був перший дзвіночок великої проблеми, яка за кілька років знову серйозно нагадала про себе.

      За словами Миколи Григорука, переглядаючи висновки геологорозвідувальних досліджень початку будівельних робіт, він наштовхнувся на непримітний запис олівцем: «Фактично характеристика крейди не відповідає нормам. Негайно перевірити». Але за поспіхом будівництва споруди тими перевірками, напевно, вже так ніхто і не займався. В експлуатацію будівлю здали в останні дні 1980 року. І все, можливо, обійшлося б, але в 1994 році прорвало трубу водогону, й вода цілу добу лилася під фундамент. У 1999 році знову зірвало вентиль, цього разу вже з гарячою водою. Саме ці дві аварії і призвели до того, що міцні, на перший погляд, крейдяні породи з-під споруди просто вимило й семиповерховій будівлі почала загрожувати доля карткової хатки.

      Щось схоже свого часу трапилося і на Рівненській АЕС. Коли атомну станцію проектували, то все ніби було нормально, але коли саму АЕС і місто Кузнецовськ врешті побудували, навантаження на поверхню грунту різко зросло і рівень агресивних грунтових вод значно піднявся. Саме тоді геологам довелося зіткнутися з нетиповим карстом. Крейдяні породи стали досить швидко перетворюватися в щось схоже на тісто та починали «текти». У результаті під землею утворилися порожнини, а споруди атомної станції давали тріщини, перекоси. У ті карсти заливали сотні тисяч тонн цементу та рідкого скла, на атомній довелося провести чимало робіт із зміцнення конструкцій. Зараз ситуація стабілізувалася, проте карстові процеси все ще продовжуються, а на АЕС діє спеціальна служба, яка за ними слідкує.

      Втім архів — не атомна станція і на сполох б'ють поки що лише його працівники. За попередніми підрахунками лише геологорозвідувальні роботи довкола будівлі обійдуться в 200 тисяч гривень. А скільки коштів необхідно буде витратити на укріплення та ремонт споруди архіву, стане відомо вже після результатів цих досліджень. Хоча й без того можна передбачити, що на це підуть мільйони. Рівненська облдержадміністрація внесла до проекту Державної програми розвитку архівної справи в Україні на 2006—2010 роки пропозицію виділити на все фінансування потреб Держархіву області три мільйони гривень, але в Держбюджеті на 2006 рік на зазначену програму коштів, зрештою, так і не передбачили. Тепер додалася ще й нова проблема, яка вимагає негайного вирішення.

      «Отож новий рік розпочинаємо не зовсім весело, — підсумував розмову Микола Григорук. — Відтепер почнеться ходіння різними інстанціями. Щоб віднайти кошти, будемо звертатися до обласної ради, Кабінету Міністрів, Президента. Віриться, не залишимося сам на сам із цією проблемою, адже архів — це установа, яка свято оберігає минувшину нашого краю».

      Нині у фондах рівненського Держархіву знаходиться понад один мільйон одиниць документів. Тут зберігаються купчі грамоти ще XVI століття, написані на пергаменті, дві рукописні книги — «Служебник» та «Псалтир» тих же часів, матеріали часів перебування краю у складі Російської імперії (1796—1919). У фонді Рівненського повітового суду знаходиться службовий атестат за 1841 рік Ігнатія Ціолковського — діда Костянтина Ціолковського, вченого в галузі аеродинаміки та ракетної техніки. У колекції культових установ міститься дозвіл Київського віце-губернатора за 1846 рік на шлюб Галактіона Короленка з Евеліною Скуревич — батьків російського письменника Володимира Короленка. В особистому фонді барона Федора Штенгеля — засновника й фундатора першого краєзнавчого музею Рівненщини в селі Городок зберiгаються документи, зібрані для цього закладу: виписки з громадських та земських книг та етнографічні матеріали.