Діда Мороза в Тернополі замінив Коляда.
Уперше за всі роки незалежності старт новорічних свят — запалення головної ялинки на центральній площі обласного центру — відбувся без традиційних Діда Мороза та Снігуроньки. Замість них під час урочистостей на Театральному майдані фігурували позитивні та негативні персонажі стародавніх українських обрядів — Коляда, Студениця, Мара та іншi. На радість дітворі вони розіграли ціле дійство про те, як «погані» хотіли заморозити ялинку, але «хорошим» таки вдалося її захистити і запалити на ній новорічні вогні. Чоловік, як дві краплі води схожий на Діда Мороза, на майдані того вечора все-таки з'являвся, але виявилося, що то зовсім не він, а Старий Рік з повною торбою «клопотів та здобутків». Замість Снігуроньки ж і також давно звичних «сніжинок» народ забавляли дівчата та дівчатка в українських народних костюмах. Серед ялинкових прикрас, до речі, також було, як ніколи, використано чимало національних елементів. Усі ці новації, як прокоментували у міському управлінні культури, були ініційовані особисто міським головою Тернополя Богданом Левковим задля того, щоб максимально наблизити антураж відкриття новорічних свят до рідних народних традицій.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
