Арешт не для «Русланів»

15.12.2005
Арешт не для «Русланів»

(Сергiя КИСЛЕНКА.)

      Скандал із затриманням українських літаків «Руслан» у Канаді та Бельгії відтепер — тема закрита. Днями у Гостомелі після півторарічного полону в Брюсселі приземлився Ан-124 (канадський «в'язень» же в Україну прибув ще в січні цього року). Літаки підрозділу АНТК імені Антонова, авіакомпанії «Авіалінії Антонова», заарештовані за борги нашої держави, відтепер можуть вільно літати по світу — загрози їхнього затримання більше немає. За словами виконувача обов'язків генерального конструктора АНТК імені Антонова Дмитра Ківи, це стало можливим завдяки мировій угоді — її ж підписали за сприяння Президента України Віктора Ющенка. (Нагадаємо, «антоновські» «Руслани» стали «жертвами» судової тяганини між кіпрською компанією «ТМR Energy Limited» та Фондом держмайна України).

      Цікаво, що «бельгійський» «Руслан» на аеродромі в Гостомелі «зустрівся» із «канадським» бранцем — цей літак уже «в строю» і виконує завдання: того дня він якраз летів із Китаю до Франції, з приземленням в Україні. «Вітаю тебе, Дмитре! Ти повернув те, що у вас незаконно відібрали!» — кричав на злітній смузі в мобілку начальник льотної служби АНТК імені Антонова Анатолій Моїсеєв, вітаючи командира льотного загону Дмитра Антонова, тільки-но той разом iз колегами посадив на українську землю «Руслана». Для пана Дмитра цей літак, як рідний: бо саме він півтора року тому прилетів у Брюссель на Ан-124 і потім добу разом з екіпажем у знак протесту не покидав літак. Тепер же Дмитро Антонов спокійний — літак повернувся на батьківщину.

      «Політ пройшов нормально, літак у хорошій формі, — звітує він журналістам, тільки-но ступивши на землю, — ми хоч і не бачили весь цей час «Руслана», у Брюссель не літали, але вірили у те, що повернемося на ньому. І не переставали боротися». А «Руслан» хоч і простояв у брюссельському аеропорту просто неба півтора року, але без проблем подолав дорогу додому. «Наші літаки зроблені надійно, — каже Дмитро Антонов, — жоден аеробус чи «Боїнг» після такого тривалого простою не зміг би так швидко бути у формі. А «Руслан» у гарному стані — це було підтверджено двома комісіями українського та бельгійського департаментів. За три дні його підготували до польоту». Тепер же 13-річний літак має пройти карантин і буде виконувати рейси.

      Звісно, арешт літака за рішенням бельгійської Феміди влетів нашим авіаторам у копієчку. За період простою АНТК імені Антонова зазнав чимало збитків: постраждав імідж компанії, втрачено можливі прибутки й позиції на ринку перевезень. Лише за простій літака бельгійському аеропорту довелося заплатити 300 тисяч євро (про загальну суму збитків у компанії говорити не хочуть). Але все ж «антоновці» оптимістично налаштовані: мовляв, літаків на ринку перевезень бракує, тому роботи вистачить усім. Прикметно, що АНТК імені Антонова відмовився від своїх вимог у розмірі 165 мільйонів доларів США до Фонду держмайна і відкликав свій позов на цю суму із суду.

      До речі, Ан-124-100 «Руслан» — найбільший у світі літак, що успішно експлуатується при перевезеннях великогабаритних вантажів та виконанні миротворчих місій. Його вантажопідйомність — 150 тонн — не має аналогів у світі. У парку «Авіаліній Антонова» — 7 «Русланів». Вартість однієї такої машини, залежно від рівня зносу, оцінюється на ринку в суму від 50 до 150 мільйонів доларів США.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>