Гроші з повітря

08.12.2005

      З нинішнього року, як відомо, вступив у силу Кіотський протокол, ратифікований Україною торік. І хоч це звучить, певною мірою, парадоксально, наша держава завдяки йому отримала можливість заробити зайву (і досить немалу) копієчку для вирішення своїх наболілих проблем у сферах економіки, соціальної політики, екології тощо. Усе пояснюється дуже просто. Згідно з протоколом, одна держава, де атмосфера забруднюється парниковими газами понад допустиму норму, може викупити необхідну квоту в іншої, яка може похвалитися нижчим за дозволений рівнем викидів.

      Кому-кому, а Україні тут і всі карти в руки. З падінням виробництва, що розпочалося у 90-х роках минулого століття, ми отримали чималий надлишок цих квот, промисловістю нині незатребуваний. Навіть за нинішніх темпів розвитку економіки та існуючого рівня енергоємності внутрішнього валового продукту, як стверджують фахівці, Україна до 2012 року не перевищить встановлених Кіотським протоколом норм викидів. Нині вони, приміром, нижчі на цілих 40 відсотків. Продаж такого надлишку дозволить виручити до двох мільярдів євро на рік. Погодьмося, це зовсім немало.

      Однак, як не дивно, Україна дотепер не спромоглася отримати жодного цента «грошей з повітря». Ми навіть не спромоглися розробити правила та процедуру розгляду «кіотських» проектів та реальні механізми їхнього впровадження.

      Проте шанс заробити ще не втрачено. І першими вирішили ним скористатися дніпропетровці. Вони зосередилися на розв'язаннi «вічної» проблеми — вивезення сміття. Отож запросили до співробітництва справжніх «докiв» у цій сфері — голландців. Представники муніципальної сміттєвої компанії SWC iз Роттердама щойно побували у місті на Дніпрі. Місцеві особливості вони вивчали досить ретельно. Певна річ, дечого збагнути здоровим глуздом не могли. Як, приміром, того, що ціни на газ та електроенергію у нас можуть змінюватися мало не щодня.

      Не викликала у гостей захоплення й ініціатива міського голови Дніпропетровська вже найближчим часом перекласти всі витрати з вивезення та утилізації побутових відходів населення на плечі місцевого бюджету. На їхню думку, люди готові віддавати і по шість гривень щомісяця заради чистоти у дворах своїх будинків. Це засвідчило проведене голландцями опитування населення.

      Загалом же на «сміттєві» перетворення у Дніпропетровську піде приблизно три роки. Голландська сторона у цьому процесі виявила готовність розробити чіткий стратегічний та економічний плани і посприяти у пошуку немалих коштів. Насамперед йдеться про будівництво нового сучасного полігону відходів за рахунок міжнародного фінансування екологічних програм саме у рамках Кіотського протоколу. Дніпропетровці тут налаштовані настільки серйозно, що вже до завершення нинішнього року відвідають Голландію, аби обговорити можливості довгострокового співробітництва ще й iз компанією WARR. Остання спеціалізується саме на будівництві суперсучасних полігонів відходів.