Пам'ять без меж

07.12.2005
Пам'ять без меж

Андрiй Слюсарчук має феноменальну пам’ять.

      Світовий рекорд із запам'ятовування чисел, знаків, фігур, тексту та, зокрема, чисел числа p побив львів'янин Андрій Слюсарчук. Щоправда, побиття рекорду не зафіксували представники Книги рекордів Гіннесса — це досить складна міжнародна процедура, тож влаштувати у Львові офіційне змагання не вдалося, та все ж не полишає сумнівів той факт, що певний рекорд усе-таки встановлено.

      Офіційний світовий рекорд становить сьогодні 42 тисячі цифр числа p, які рекордсмен із Японії запам'ятав за 10 років. Андрій Слюсарчук стверджує, що в нього на запам'ятовування 8 тисяч будь-яких інформаційних знаків iде в середньому одна ніч. Загалом він пам'ятає близько 500 тисяч знаків у будь-якій послідовності й днями доводив це публічно — за присутності журналістів та науковців.

      Зауважимо, що серйозність намірів та серйозність цієї наукової розробки підтверджують й інші, також знані вчені, зокрема доктор медичних наук, завідувач кафедрою «Інформаційні системи і мережі» Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Пасічник. Саме разом із цим науковцем Андрій Слюсарчук працював над своєю унікальною методикою. «Аналогів цьому науково-інтелектуальному продукту сьогодні немає в Україні та світі», — запевняє Володимир Пасічник.

      На презентацію рекорду з досить-таки гучною назвою «Крок за горизонт» зібралося багато публіки — адже всім цікаво, що це за людина-калькулятор, яка запам'ятовує за кілька секунд і за кілька секунд відтворює сотні і тисячі символів. Для наочної презентації вчені розробили спеціальну комп'ютерну програму, з допомогою якої присутнім продемонстрували можливості запам'ятовування. У залі просять тиші, й Андрій Слюсарчук починає. Перша операція — візуальне запам'ятовування блоку цифр, набраних у довільному порядку випадковими глядачами. «Будь ласка, нехай цифри на клавіатурі набирають саме журналісти, аби все було чесно», — просить потенційний рекордсмен. До комп'ютера несміливо підходять журналісти і цокають по клавіатурі в хаотичному порядку випадкові цифри. Кілька сотень цифр моментально з'являються на табло. Андрій просить ввімкнути спокійну музику, стає перед табло і починає запам'ятовувати. Через 1 хвилину та 6 секунд він каже «Стоп» — означає, що вже запам'ятав. Тепер найцікавіше — перевірка. Знову ж таки, випадкові журналісти з зали називають номер рядка та стовпчика (як у грі «морський бій») — наприклад, M15. Андрій, подумавши кілька секунд, відтворює числа, що знаходяться за цією «адресою» в таблиці. Хвилюється. Кілька спроб — вдалі. Одна — невдала, не вдається відтворити якийсь сектор. Андрій просить другу спробу запам'ятати. Знову музика — і через 1 хвилину 9 секунд він знову готовий називати будь-які числа з будь-якого місця в таблиці. Цього разу все вдається, лунають перші оплески з зали.

      Далі Андрій Слюсарчук демонструє в аналогічний спосіб запам'ятовування та відтворення величезної кількості геометричних фігур. І хоча лише з другої спроби — за 1 хвилину та 12 секунд — та все ж йому вдається вразити присутніх. Адже нам не під силу було б відтворити і частку відтвореного Андрієм. Далі він виконує неймовірні математичні операції з довільно набраними глядачами цифрами — додає, віднімає, множить, ділить, підносить до кореня кількаметрові числа та видобуває з них корені. Все це він робить усно, попередньо лише запам'ятавши цифри та потрібні операції.

      Після цього нам демонструють чи не найскладніше — запам'ятовування і відтворення цифр, що стоять після коми в числі Пі. Хто пам'ятає алгебру, той знає, що цифр після цієї коми в числі Пі — сотні тисяч.

      Для перевірки присутнім роздають брошури з роздрукованими цифрами числа Пі. Сторінки пронумеровано, тож можна буде перевірити Андрія на чесність. На табло виводяться всі ці знаки. Андрій запам'ятовує. І — знову ж таки, успішно називає цифри з довільно обраної випадковим глядачем сторінки. Зал аплодує.

      Повірити в таке складно, та вчені кажуть, що ця техніка — мнемотехніка — під силу кожному з нас. Що це не якась особливість окремо взятого Андрія Слюсарчука, а просто розкритий потенціал, що закладений у кожному з нас. «Немає людей з поганою пам'яттю. — нагадує Андрій фразу когось із відомих. — Є дуже багато людей, які просто не вміють нею користуватись».

      У свої 34 роки Андрій Слюсарчук — професор, доктор медичних і доктор технічних наук. Медичну освіту здобув у Москві. Коло інтересів — нейрохірургія, неврологія, психіатрія, психологія, психотерапія. Методика, яку розробив Андрій Тихонович та його однодумці, дозволяє не просто запам'ятовувати сотні тисяч інформаційних знаків, а й маніпулювати ними. Це — сучасний інформаційний продукт, який доводить кожному його геніальність, потенціал, що є великим викликом кожному з нас.

      За словами Андрія Слюсарчука, цей інтелектуальний продукт зможе передусім підвищити коефіцієнт корисної дії людей, які його оточують. «Запам'ятовування — це біохімічний процес, який вмикає всю роботу мозку. І суть моєї методики запам'ятовування в тому, що я дослухався до справжньої природи людини. Зрозумів, що первинним все-таки в людині є емоційний план. Саме він є тим генетичним і глибинним, що кожна людина несе в собі, — пояснює Андрій. — Методика дозволяє реалізувати пласти правої півкулі із задіянням інформації, що зберігається та формується в лівій півкулі (з використанням логічних систем, які людина набуває у своєму житті за принципом «стимул—установка—реакція» та пов'язує це з емоційно-інтелектуальним відображенням).

      Подібні технології, каже рекордсмен, нині використовують силові структури, і це не таємниця. Та особливо важлива галузь, де можна застосовувати мою методику, — у лікуванні хворих на дименцію, тобто порушення пам'яті, функцій запам'ятовування. Крім того, це важливо для лікування вроджених вад мозку, для лікування дітей-олігофренів, дебілів. «Їх адаптація в суспільстві порушена, тому що мозок має вроджені проблеми. І я думаю, що якщо дати цю технологію саме цим дітям, то, власне, з точки зору клінічної медицини, вони зможуть адаптуватися в суспільстві», — зазначає Андрій, який переконаний, що не дарма назвав своє досягнення «Кроком за горизонт».