Агонія Шевченківки: що потрібно знати про скандал довкола премії
На шкандаль навколо Шевченківської премії зреагували різні поважні люди, проте нервова дискусія не вийшла з площини теорії змови: >>
24 листопада Президент України підписав указ про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства. Минулому уряду було зовсім не до культури: духовність, мистецтво, перевірки КРУ, аудити, перебудова Українського дому в Яйце-райце — Оксана Білозір на власний розсуд мала розпоряджатися такою креативною і водночас консервативною галуззю. Нового міністра культури і туризму Ігоря Ліхового повсякчас опікує гуманітарний віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко, а відкриті листи культурні діячі й далі старомодно пишуть Президентові. Відтак Віктор Ющенко, очевидно, вирішив узяти під свій контроль державну культурну політику й указом постановив створити Національну раду з питань культури і духовності при Президентовi України як дорадчо-консультативний орган. Організаційну і технічну підтримку новій Нацраді звелено надавати секретаріату Президента, а сполучною ланкою покликаний бути заступник голови секретаріату і член культурної Нацради Іван Васюник. Новий орган налічує 35 культурних діячів разом із головою — нардепом, директором Інституту літератури НАНУ, колишнім віце-прем'ром із гуманітарних питань Миколою Жулинським. Традиційних «прозасєдавшихся» в Раді вкрай мало, письменницький цех представлений Ліною Костенко, Оксаною Забужко, Юрієм Андруховичем, Володимиром Яворівським, від театру — Лесь Танюк, Сергій Проскурня, Білял Білялов (директор — художній керівник Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру), вибрані від кіно — Сергій Тримбач і Ганна Чміль, повпреди від образотворчого мистецтва — Володимир Чепелик, директори художніх музеїв Борис Возницький і Анатолій Мельник. Радники від популярної музики — Святослав Вакарчук і Олександр Пономарьов, від класичної — композитор Євген Станкович, диригенти Володимир Сіренко і Василь Василенко. Група мислителів налічує Івана Дзюбу, Мирослава Поповича, В'ячеслава Брюховецького, Мирослава Мариновича, Євгена Сверстюка, Ярослава Грицака, а культурних чиновників — В'ячеслава Кириленка, Ігоря Ліхового та першого заступника міністра закордонних справ України, голову Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Володимира Огризка. Прикметно, що біля кількох прізвищ, з якими, очевидно, не все погоджено, у дужках стоїть припис «за згодою» — серед них Іван Малкович, Юрій Андрухович, Павло Мовчан, Олександр Пономарьов, Лесь Танюк, Володимир Яворівський. Напевне, історія з нагородженням без попередження до Дня незалежності таки дала урок владі. Указ приписує Миколі Жулинському в місячний термін подати Проект положення про Нацраду, а Кабміну — в двомісячний — створити «проект загальнодержавної програми дій щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства».
Окремий державний «кінематографічний орган», про який так багато говорили «більшовики», таки буде. 22 листопада Кабмін видав постанову про створення Державної служби кінематографії. Правда, Служба — це не зовсім те, про що мріяли члени Спілки кінематографістів, думалося ж про Комітет — структуру більш самостійну, з ширшими повноваженнями і з підпорядкуванням Кабміну. Служба ж кінематографії перебуватиме в структурі Міністерства культури і туризму, тільки в окремому приміщенні, зі своїм рахунком і власною печаткою. Фінансування, державні платежі й усі речі, які так цікавили режисерів, як і раніше, проводитимуться через Мінкульт. Розмов про голову Служби ходить багато, серед кандидатур називають і Ганну Чміль, і Івана Гаврилюка, й Вадима Кастеллi, й Олеся Янчука. Але ходити їм ще як мінімум два місяці. Саме стільки часу дав Кабмін на розробку положення про Службу.
На шкандаль навколо Шевченківської премії зреагували різні поважні люди, проте нервова дискусія не вийшла з площини теорії змови: >>
Прифронтовий Харків, попри часті російські обстріли уже понад рік, продовжує жити і творити. >>
У Києво-Печерській лаврі 21 березня закрили вхід у ближні печери з мощами святих: на території Лаври почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати. >>
Українській поетесі, письменниці та громадській діячці Ліні Костенко 19 березня виповнилося 93 роки. В сучасній Україні вона є безумовним моральним авторитетом нації. >>
У Кенійському місті Найробі відкрили український мурал «Grains of Culture» (Зерна культури), що став частиною першого масштабного українського артпроєкту на африканському континенті. >>
Сергій Жадан завершив гастролі по містах США. На концертах харківський письменник, поет та музикант збирав кошти для ЗСУ. >>