Болонський стандарт

30.11.2005
Болонський стандарт

Генеральний директор компанії Alcatel Франк Мюллер вручає премії студентам — відмінникам університету.

      19 червня 1999 року розпочався важливий етап у науковому та освітянському житті Європи. Цього дня міністри освіти більшості європейських країн підписали Болонську декларацію. Україна офіційно приєдналася до цього процесу лише у травні 2005 року.

      Незважаючи на такий розрив у часі, систему вищої освіти в Україні вже давно почали адаптувати до світових стандартів. На жаль, ще досі не напрацьовано загальновизнаного підходу у впровадженні вимог Болонського процесу, тож у значної частини ВНЗ такі реформування відбуваються формально, часто лише маскуючи старі підходи під зовнішні атрибути прогресивних тенденцій.

      А ось Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій почав свідомо, активно і результативно запроваджувати нові підходи в навчанні. Керівництво цього ВНЗ переконане, що Україна зацікавлена у Болонському процесі навіть більше деяких західноєвропейських країн, бо наша система вищої освіти повинна вийти з ізоляції, подолати процес стагнації і стати на шлях розвитку. Тому не виключено, що у подальшому саме такі країни, як Україна, перетворяться на головну рушійну силу Болонського процесу.

      Тож уже цього року Університет інформаційно-комунікаційних технологій перейшов на кредитно-модульну систему. Це дозволило зменшити кількість аудиторних занять та посилити значення самостійної роботи студента, забезпечивши при цьому підвищення якості навчання. А вже у 2006—2007 н. р. частина студентів, як планують, навчатиметься за індивідуальними планами. При цьому кожен зможе самостійно вибирати траєкторію, інтенсивність та обсяг свого професійного зростання, виходячи з його особистих інтелектуальних та фізичних можливостей, творчих спрямувань та соціальної активності.

      Сьогодні якість вищої освіти залежить від рівня інформаційно-комунікаційних технологій навчального закладу. Понад 60 вiдсоткiв найновішої наукової та освітньої інформації у світі існує лише в електронній формі. До того ж ця інформація настільки різноманітна, що неможливо рекомендувати для студентів щось конкретне, бо це лише звузить їхні можливості. Тому варто просто включити студента до цього інформаційного середовища. А для цього потрібно автоматизувати та комп'ютеризувати навчальний процес.

      Для цього Університет інформаційно-комунікаційних технологій створив свою комп'ютерну мережу та електронну бібліотеку, надав можливість студентам i викладачам необмежено користуватися інтернетом. ВНЗ має засоби інформаційно-комунікаційних технологій для проведення інтерактивних дистанційних занять зі студентами будь-якого міста України.

      Також важливою умовою входження до західноєвропейського освітньо-наукового простору є володіння іноземними мовами. Тому, відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій Ради Європи з мовної освіти, в Університеті відкрито комп'ютерний центр поглибленого вивчення іноземних мов. Центр очолює завідувач кафедри іноземних мов Сергій Попов, який навчався у Лейпцизькому університеті та має багаторічний досвід співпраці з зарубіжними фірмами. Система тестування з іноземної мови розроблена провідними фахівцями ЄС, що виключає можливість суб'єктивного фактора при оцінюванні рівня підготовки студента.

      Важливе значення щодо нових технологій навчання у цьому напрямі в університеті мають науково-методичні семінари для директорів інститутів, деканів факультетів, завідуючих кафедрами, конференції міжвузівського та міжнародного рівня. Наприклад, на другій міжнародній науково-методичній конференції «Болонський процес: трансформація навчального процесу в технологію навчання» у цьому році цікаво і широко говорилося про науково-методичні та організаційні проблеми впровадження кредитно-модульної системи, про рейтингову систему оцінювання знань студентів, досвід, проблеми і перспективи нового напряму розвитку освіти в Україні тощо.

      Студенти — це майбутні спеціалісти-практики, тому важливо підготувати їх до професійної діяльності, а не лише дати теоретичні знання. Задля цього Університет інформаційно-комунікаційних технологій залучає своїх партнерів-роботодавців (а це такі відомі фірми, як ВАТ «Укртелеком», «Укрпошта», «Утел», «Свемон», «Київстар», UMC, Alkatel, Ericsson, Astelit, UDEC) до формування змісту вищої освіти, організовує стажування студентів та викладачів, підтримує зв'язки з випускниками, сприяє їхньому навчанню протягом життя.

      Тож, незважаючи на те, що не всі вищі навчальні заклади прийняли і зрозуміли вимоги Болонського процесу, Україна потроху починає адаптуватися до більш мобільного західного ринку освіти та готувати високваліфікованих фахівців.

Богдана СОРОКА.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>