Болонський стандарт

      19 червня 1999 року розпочався важливий етап у науковому та освітянському житті Європи. Цього дня міністри освіти більшості європейських країн підписали Болонську декларацію. Україна офіційно приєдналася до цього процесу лише у травні 2005 року.

      Незважаючи на такий розрив у часі, систему вищої освіти в Україні вже давно почали адаптувати до світових стандартів. На жаль, ще досі не напрацьовано загальновизнаного підходу у впровадженні вимог Болонського процесу, тож у значної частини ВНЗ такі реформування відбуваються формально, часто лише маскуючи старі підходи під зовнішні атрибути прогресивних тенденцій.

      А ось Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій почав свідомо, активно і результативно запроваджувати нові підходи в навчанні. Керівництво цього ВНЗ переконане, що Україна зацікавлена у Болонському процесі навіть більше деяких західноєвропейських країн, бо наша система вищої освіти повинна вийти з ізоляції, подолати процес стагнації і стати на шлях розвитку. Тому не виключено, що у подальшому саме такі країни, як Україна, перетворяться на головну рушійну силу Болонського процесу.

      Тож уже цього року Університет інформаційно-комунікаційних технологій перейшов на кредитно-модульну систему. Це дозволило зменшити кількість аудиторних занять та посилити значення самостійної роботи студента, забезпечивши при цьому підвищення якості навчання. А вже у 2006—2007 н. р. частина студентів, як планують, навчатиметься за індивідуальними планами. При цьому кожен зможе самостійно вибирати траєкторію, інтенсивність та обсяг свого професійного зростання, виходячи з його особистих інтелектуальних та фізичних можливостей, творчих спрямувань та соціальної активності.

      Сьогодні якість вищої освіти залежить від рівня інформаційно-комунікаційних технологій навчального закладу. Понад 60 вiдсоткiв найновішої наукової та освітньої інформації у світі існує лише в електронній формі. До того ж ця інформація настільки різноманітна, що неможливо рекомендувати для студентів щось конкретне, бо це лише звузить їхні можливості. Тому варто просто включити студента до цього інформаційного середовища. А для цього потрібно автоматизувати та комп'ютеризувати навчальний процес.

      Для цього Університет інформаційно-комунікаційних технологій створив свою комп'ютерну мережу та електронну бібліотеку, надав можливість студентам i викладачам необмежено користуватися інтернетом. ВНЗ має засоби інформаційно-комунікаційних технологій для проведення інтерактивних дистанційних занять зі студентами будь-якого міста України.

      Також важливою умовою входження до західноєвропейського освітньо-наукового простору є володіння іноземними мовами. Тому, відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій Ради Європи з мовної освіти, в Університеті відкрито комп'ютерний центр поглибленого вивчення іноземних мов. Центр очолює завідувач кафедри іноземних мов Сергій Попов, який навчався у Лейпцизькому університеті та має багаторічний досвід співпраці з зарубіжними фірмами. Система тестування з іноземної мови розроблена провідними фахівцями ЄС, що виключає можливість суб'єктивного фактора при оцінюванні рівня підготовки студента.

      Важливе значення щодо нових технологій навчання у цьому напрямі в університеті мають науково-методичні семінари для директорів інститутів, деканів факультетів, завідуючих кафедрами, конференції міжвузівського та міжнародного рівня. Наприклад, на другій міжнародній науково-методичній конференції «Болонський процес: трансформація навчального процесу в технологію навчання» у цьому році цікаво і широко говорилося про науково-методичні та організаційні проблеми впровадження кредитно-модульної системи, про рейтингову систему оцінювання знань студентів, досвід, проблеми і перспективи нового напряму розвитку освіти в Україні тощо.

      Студенти — це майбутні спеціалісти-практики, тому важливо підготувати їх до професійної діяльності, а не лише дати теоретичні знання. Задля цього Університет інформаційно-комунікаційних технологій залучає своїх партнерів-роботодавців (а це такі відомі фірми, як ВАТ «Укртелеком», «Укрпошта», «Утел», «Свемон», «Київстар», UMC, Alkatel, Ericsson, Astelit, UDEC) до формування змісту вищої освіти, організовує стажування студентів та викладачів, підтримує зв'язки з випускниками, сприяє їхньому навчанню протягом життя.

      Тож, незважаючи на те, що не всі вищі навчальні заклади прийняли і зрозуміли вимоги Болонського процесу, Україна потроху починає адаптуватися до більш мобільного західного ринку освіти та готувати високваліфікованих фахівців.

Богдана СОРОКА.