Днями за «круглим столом» Міністерства освіти і науки (а цей стіл, дійсно, не має жодного кута) можна було побачити разом двох міністрів (освіти і науки та у справах сім'ї, молоді та спорту). Навкруги столу влаштувалися студентські лідери, переможці міжнародних олімпіад, ректори університетів, директори департаментів міністерства. Обговорювали участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами та шляхи реалізації студентських ініціатив. Цього разу ініціативи крутилася навколо питань забезпечення гуртожитками, безкоштовного проїзду, вчасної видачі студентських квитків, платні за пропущені лекції та вимагання грошей за оцінки.

Напередодні виборів політичні партії глибоко перейнялися студентськими проблемами. І «морозівці», і «діти Литвина», і НСНУ — буквально всі зацікавилися життям пересічного студента. При цьому всі говорять, що дуже важливо розвивати студентське самоврядування. Але коли студентські організації (йдеться про громадські об'єднання, а не про молодіжне крило якоїсь із політичних сил) звертають увагу влади на студентські проблеми, провладні чиновники видають «мудру посмішку», мовляв, все зрозуміло, активізувалися студенти напередодні виборів не без допомоги опозиційних сил, і, мабуть що, за їхні гроші.