ЦИТАТНИК

22.11.2005
4 липня 2004 р. Співоче поле. Ющенко іде в Президенти

      «Влада буде працювати для людей. Корупції буде покладено край. Всі будуть рівними перед законом. Бандити сидітимуть у тюрмах».

18 вересня 2004 р. Європейська площа. Перший виступ народного кандидата після отруєння

      «Я зроблю все, щоб передача влади відбулася мирно, без потрясінь i насильства. Але при цьому хочу попередити бандитів при владі: не грайте з вогнем, не будіть людський гнів! Ви по закону відповісте за фальсифікації, за тиск, за переслідування кожної людини!»

6 листопада 2004 р. Майдан Незалежності. Всеукраїнська акція «Народ не перемогти» після першого туру виборів

      «Підсумки виборів, які ви бачите з 1 листопада, є неправдиві, — вони побудовані на маніпуляціях, які проводить влада через спеціальну електронну технологію. Це є підставою сказати: ми не довіряємо владі й ЦВК».

22 листопада 2004 р. Перший день Помаранчевої революції

      «Коли я пізно ввечері пішов учора до голови ЦВК і задав одне запитання: «Сергію Васильовичу, доки після закінчення виборів явка буде рости в Луганську, Донецьку, Харкові, Полтаві?» Голова ЦВК сказав, що ще декілька годин, очевидно, будуть такі факти. Мені цієї відповіді було достатньо для того, щоб зрозуміти, що сьогодні ЦВК пішла дорогою маніпуляції».

20 грудня 2004 р. Другі теледебати Ющенко — Янукович

      «Віктор Федорович, для мене  образливо, коли у людей крадуть голоси. Ви набожна людина, правда? Так от — красти не можна. Красти не можна речі, красти не можна заводи, красти не можна голоси. І коли 3 мільйони крадуть голосів, у вас було повне право підняти «сотку» чи «десятку» (типи телефонів урядового зв'язку. — Ред.) і сказати: хлопці, то злочин, мені крадені голоси не потрібні. Ви цього не зробили».

18 липня 2005 р. Колегія МВС. Підбиття підсумків діяльності правоохоронців за перше півріччя

      «Матеріали, які надходять від МВС і СБУ до прокуратури, там своєчасно не розглядаються. А потім пропадають. Думаю, що не безоплатно... Тільки займаємося якоюсь серйозною справою, від нас обов'язково втече чи Пукач, чи Сацюк, чи Боделан, чи Щербань, чи мер Запоріжжя. Всі чомусь тікають, і Засуха в тому числі... Що ж у нас за сищики працюють?... Корупція відтворює себе і при новій владі. На Майдані ми говорили, що минула влада є злочинною, що вона вкрала мільйони. Чому ж злочинці сьогодні не притягнуті до відповідальності?»

8 листопада 2005 року. Представлення колективу Генпрокуратури нового шефа Олександра Медведька

      «Головне завдання, яке стоїть перед новою владою і Генпрокурором — з'ясувати, хто був фальсифікатором на виборах. Але відповідальність несуть лише пересічні виконавці. Ми маємо кілька тисяч кримінальних справ — 900 чи 1200 доведено. Учителі, медики, бібліотекарі мають відмітку про судимість. Але ми б'ємо по холопу, а не по коню! Я не думаю, що нація повірить у справедливість, дивлячись на кількість засуджених вчителів чи лікарів».

      «Мушу нагадати про Сіверськодонецьк, про південну автономію, про потуги прояву сепаратизму. Ці люди робили прямі заклики до розкрою карти України. Чому Генпрокуратура зайняла позицію амністії в цьому питанні? Ця позиція потребує термінової зміни!»

  • Неділя, яка не стала кривавою

    Уже коли загроза застосування внутрішніх військ проти народу зникла, тодішній командувач ВВ Ігор Попков пояснив підозріле висунення військ у повній бойовій готовності з-під Василькова на Київ звичайною навчальною тривогою. Тоді ж, у грудні 2004 року, колишній голова СБУ Ігор Смешко заявив через американську пресу, що загроза застосування сили проти Майдану таки була і вирішальну роль у поверненні бійців до казарм нібито зіграла саме Служба безпеки. Згодом, у березні 2005 року, на можливість iснування злочинного наказу з боку керівництва ВВ прозоро натякнув у своєму першому ексклюзивному інтерв'ю «Україні молодій» новопризначений командувач ВВ Олександр Кіхтенко. Генерал був лаконічним, але додав, що «невдовзі суспільство отримає відповідь і на це питання».
    З того часу минув рік. І суспільство таки отримало відповідь: загроза була цілком реальною, а можливе кровопролиття колишня влада цинічно пояснювала «необхідністю розблокування державних установ».
    Час розв'язав язики багатьом, хоча й не всім. Саме про найнапруженіший сьомий день революції журналісти зняли два документальні фільми. Отже, про чимало нюансів того дня ми дізнаємося лише сьогодні. Так само, як і про прізвища тих героїв, які власною позицією відвернули загрозу української «кривавої неділі». >>

  • «День сьомий»: за півкроку до громадянської війни

    Сьогодні у київському кінотеатрі «Україна» відбудеться прем'єра фільму «День сьомий» виробництва продюсерської агенції «Закрита зона». Це — ще один матеріал, який висвітлює незнайомі та малодосліджені сторінки Помаранчевої революції з нагоди її річниці, і може сприйматися як іще одна сенсація. >>

  • Замовте рейковий автобус

    Між холдинговою компанією «Луганськтепловоз» та Новочеркаським електровозобудівним заводом (Ростовська область, РФ) укладено угоду на виготовлення 51 секції електровоза 2ЭЛ-5. Ця машина належить до класу магістральних локомотивів і вважається новою моделлю і для російських доріг. Сьогодні в цехах луганського заводу ведеться підготовка до виробництва нового для підприємства виду продукції. Хоча — принаймні ззовні — електровоз дуже схожий із традиційними машинами, які випускаються вже півстоліття в Луганську, а Новочеркаськ розташований практично поруч, тут ще ніколи не намагалися їх створити. >>

  • Проблема «останнього кілометра»

    Україна надзвичайно відстає від решти країн за таким показником, як готовність до використання мережевих технологій. На думку фахівців, значно поліпшити позицію нашої країни в загальносвітовому просторі можуть бездротові технології. Показовим прикладом цього є досвід прибалтійських країн, зокрема Естонії, де питання доступності інтернету і розвитку бездротових технологій зведені в ранг державної політики. Мабуть, Україні також доведеться піти цим шляхом. Адже для запровадження бездротової технології в неї є все, починаючи з армії мобільних абонентів і закінчуючи фахівцями, які працюють у сфері інформаційно-комунікативних технологій. >>

  • Танки Помаранчевої революції

    Культовий «байкар» України Лесь Подерв'янський віднедавна любить розповідати журналістам під чарку рекламованої ним горілки «гостро-хрінової», чим він займався під час Помаранчевої революції: «Ми з друзями створили мобільний загін із 30 чоловік. Він складався, в основному, з колишніх офіцерів підрозділу «Альфа». Підпорядковувалися ми безпосередньо штабу революції, і нас планували кидати на особливо небезпечні ділянки. Але жодного разу так і не кинули. Хоча народ підібрався бойовий і, маю підозру, озброєний. Здавалося навіть — ці хлопці хочуть, щоб на Майдан пішли танки. З якою замріяністю в очах вони казали мені: «Ти не знаєш, як танки красиво горять...»
    Це зізнання — одне з багатьох зізнань «по секрету», що стосуються можливості застосування зброї не лише злочинним режимом Кучми—Медведчука—Януковича, а й «помаранчевими» революціонерами. Спокуса піти на штурм і відповісти на удар ще сильнішим ударом була великою, і дуже добре, що наша демократична, ввічлива, весела революція обійшлася без крові.
    Були дні, коли до кровопролиття залишалося кілька кроків. Уже всі знають про «готовність номер один» внутрішніх військ Білоконя—Попкова, які от-от мали вирушити з Василькова, Петрівців, Борисполя на Київ і «задавити» Майдан. Однак донині майже ніхто не знає про те, що у вирішальні дні Помаранчеву революцію готувалася підтримати ще потужніша збройна сила — танки Північного оперативного командування. Вони вже прогрівали мотори й чекали останньої відмашки народного Президента. Саме про цю білу сторінку Помаранчевої революції розповідає сьогодні «Україна молода». >>

  • Антиутопія-2004/05

    24 листопада 2004 року. Засідання Центральної виборчої комісії, на якому не мають слова та права на апеляцію «помаранчеві». Голова ЦВК Сергій Ківалов, перекрикуючи гамір у приміщенні, ховаючи очі й заїкаючись, неповторним російсько-українським суржиком повідомляє остаточні результати другого туру виборів Президента: Янукович В. Ф. — 49,46%, або 15 093 691 голос, Ющенко В.А. — 46,61%, або 14 222 289 голосів. Фініш... >>