Розкопки у Батурині проводити моторошно — адже не буває такого сезону, аби лопата археолога не натрапила на людські кістяки. Одна справа, якщо це некрополі довкола церков, і зовсім інша, коли доводиться натрапляти на останки жертв страшної різні 13 листопада 1708 року. Адже серед них багато дітей — московське військо не знало жалю. От і цьогоріч, як розповів «УМ» старший науковий співробітник Чернігівського педуніверситету Юрій Ситий, в одній із траншей, викопаних під комунікації, археологи знайшли зернову яму XVII—поч. XVIII ст. На її дні натрапили на останки дитини, яка, ймовірно, знайшла собі таку схованку під час пожежі та там і загинула.
У травні, коли досліджували територію біля палацу Разумовського, де мали відновлювати флігель, знайшли 16 поховань XVII—поч. XVIII ст. Всі кістки археологи зібрали і передали до музею. Згодом ці християнські душі обов'язково будуть відспівані й перепоховані в спільній могилі. Власне, всі подібні знахідки зрештою повертають у землю. Якщо це могили, знайдені під час будівельних робіт, то останки виймають для подальшого перепоховання (ну не будувати ж на кістках!). А ті, що знаходять на некрополях біля церков, після розкопок повертають на місце — вони мусять залишатися там, де були свого часу поховані. Іноді ці поховання мають кілька шарів, як на цвинтарі дерев'яної козацької Воскресенської церкви, де влітку знайшли понад 15 поховань дорослих і дітей. Тобто діти, загиблі в 1708 році, були поховані над могилами дорослих, тоді як нижній, «дорослий», рівень з'явився значно раніше.
Чимало корисних відкриттів зробили археологи й для того, щоб краще собі уявити тогочасний Батурин, а ще — «копнули» у його давнішу історію. Зокрема, знайдено споруди прадавніх слов'ян III—V ст. (так званої київської культури), чотири давньоруських житла XII ст., а на території самої фортеці — декілька ям з ліпною керамікою так званої роменської культури (IX — поч. X ст.).
Будинок генерального судді Кочубея теж порадував учених: коли зняли культурний шар, виявили прибудову другої половини XVIII cт. Це велике приміщення (найімовірніше, з кількох кімнат) 14 на 25 метрів, яке розібрали у другій половині XIX століття. Тут же знайшли залишки кахляних печей часів Кирила Разумовського, облицьованих на голландський манер, тобто синьо-білими кахлями. Загалом ці знахідки підтверджують той факт, що під час розбудови Батурина за часів Кирила Разумовського у будинок Кочубея повернулися його справжні власники — нащадки Василя Кочубея, вони й розширили будинок, оскільки мали для цього фінансові можливості, працюючи у різних канцеляріях, гетьманських службах за часів Разумовського. Ці раритети потраплять в археологічний музей, який орієнтовно відкриють після нового року.
До речі, цьогоріч у зв'язку з активним будівництвом у Батурині на розкопках працювала рекордна кількість археологів — лише волонтерів приїхало 160 осіб. Загалом же розкопки, за словами Юрія Ситого, триватимуть у заповіднику, доки не випаде сніг...
