Вечірнє «дежа вю»

11.11.2005
Вечірнє «дежа вю»

Поза камерою Рейнальдо Джианеккiнi любить i «чорненьку», i «бiленьку».

      «Мамо, мамо! Який «харам»! Джад обрізала волосся, перефарбувалася в білий колір і стала страшенно підлою», — повідомляє мені десятирічна дочка. Виявляється, ще не закінчився серіал «Клон», а вже на тому ж «1+1» запустили нову «серійну ковбасу» з інтригуючою назвою «Колір гріха». В обох популярних бразильських телешедеврах головну роль виконує акторка Джованна Антонеллі. Лише в «Клоні» — це неприкаяно-закохана мусульманка Джад, а в «Кольорі гріха» — підступна і жорстока блондинка Барбара. «А ще, — інформує далі моє чадо, — мама Шанді стала мамою «чорненької». Тільки в «Кольорі гріха» вона вже встигла померти, а у «Клоні» — досі жива й здорова».

      Таку своєрідну турботу про психічне здоров'я українських домогосподарок і дітей молодшого шкільного віку — найвдячніших споживачів «екзотичного мила» — рідним «Плюсам» допомагає виявляти компанія «Глобо».

      Сюжет популярного російського серіалу «Не родись красивою» так само запозичений у телеробів з екзотичних країн, але він бодай адаптований до російських реалій, які певним чином близькі й українському споживачеві багатосерійних тупуватих історій. Як же можна пояснити практично однакову популярність стрічок? Дуже просто. Дивлячись російський серіал, можна уявити себе Попелюшкою, яка «з нічого стала всім». Щовечора ж милуючись темпераментними мачо, кожна українська жіночка має реальний шанс побачити себе уві сні в обіймах, скажімо, тростинно-стрункого Рейнальдо Джианеккіні, який в улюбленому серіалі грає роль романтичного, шляхетного, зовсім не жадібного, проте неймовірно багатого Паку. Миєш собі посуд, прибираєш помешкання, далі найближчого базару не ходиш, і водночас проживаєш несамовито насичене життя. Тут тобі і кар'єрний ріст, і любовна інтрига, і глибокі душевні переживання, що вони, як відомо, мають здатність загартовувати душу. Крім усього, ще й мандри в далекі світи без жодних проблем із візами, закордонними паспортами, до того ж — цілком задурно.

      Тож ура мильним операм, бразильським і російським укупі. Вони покращують генофонд української нації і зміцнюють українські сім'ї. Головне, скидається на те, що ми їх ніколи не зможемо позбутися. Хоче цього прогресивна громадськість чи не хоче, «блакитний ящик» завжди має напохваті чергові 200 серій, покликані забезпечити щасливе диванне існування, життя-мрію, життя без жодних зусиль.

      Над обома згаданими серіалами чемно проплакало 72 відсотки населення Бразилії. Залишається лише побажати: бразилізуйсь, Україно!

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>