Поцілуй мене, зіронько, поцілуй!

Поцілуй мене, зіронько, поцілуй!

Місце дії: холодний перший павільйон кіностудії Довженка.
Час дії: 31.10.2005, з 16-ї до 17-ї години
Задіяні актори:
Вона (в беретику з хутряним помпоном, з-під нього — кучері з меліровкою, приталене пальто, черевички на каблуках, у руках — книжка в жовто-чорні квадрати з картонними сторінками, англійськими словами та «складними» ілюстраціями із зображеннями американців 50—60-х років) — Ані Лорак.
Він (у смугастій маринарці, в тон підібраній смугастій сорочці, коричневій жилетці в ромби, чорних штанях у смужку, посмужених черевиках та без окулярів) — Сашко Пономарьов.
Режисери (кліп для Пономарьова «Варто чи ні», остання робота — «Вище неба» для «ОЕ». Вони обклалися з трьох сторін білими ноутбуками. Один із них тримає мегафон) — Ігор та Олександр Стеколенки.
Кореспондент «УМ» (у лівій руці — диктофон, у правій — нотатник, біля вуха — телефон, на носі — окуляри (щоб більше побачити)) — Дарина Горова.
Інші: фотографи, стилісти, консультанти.

Cherry — онука Остапа Вишні

Cherry — онука Остапа Вишні

Нарешті наш естрадний олімп почали розбавляти нові люди — у них хороші фігури, імениті стилісти, високі амбіції, дорогі кліпи і... Далі два варіанти — або вони марять музикою з дитинства, займаються з репетиторами, маячать на конкурсах, фанатіють у студіях, або в них щедрі покровителі і непереборне бажання слави. Минулої неділі, отримавши запрошення в клуб «Петіпа» на презентацію дебютного кліпу молодої співачки, та ще й з таким штучним ім'ям Cherry, думки, відверто кажучи, були недобрі. Підозри кивали на варіант № 2. Потім концептуальні вишневий сік і цукерки iз заспиртованою вишнею пом'якшили стрес очікування. А коли на сцену вийшла мила і світла молода дівчина, яка від надмірної любові до вишневого компоту, вишень і черешень у вигляді ягід, іграшок, заколок узяла собі вишневий псевдонім Cherry, заговорила красивою українською мовою і дуже природно й невимушено відповіла на запитання журналістів, які просто з танцполу й розпитували співачку, від душі відлягло.

Вiва ла Куба

Вiва ла Куба

Бувають концерти, на які потрапити потрібно всім, не залежно від музичних уподобань. Приємно, що таких концертів у нашій країні більшає, і незабаром до Києва завітає 75-річна Омара Портуондо, «кубинська Едіт Піаф та Біллі Холідей», яка навіть у поважному віці продовжує гастролювати світом. У березні вона виступала в Москві, шокувала журналістів заявою, що «зараз незаміжня і готова розглянути пропозиції», а публіку — останньою, виконаною непоганою російською піснею «Ромашки спрятались». Кажуть, вона не тільки розкішно співає, а ще й має чудову міміку та пластику і легко знаходить контакт із будь-яким залом. «Живу музикою, а в цьому мистецтві головне — почуття», — говорить Омара й однаково чуттєво співає i романтичні балади, i джазові імпровізації.

Всі статті рубрики