Селянам — землю, киянам — «паї»

06.11.2003
Селянам — землю, киянам — «паї»

(Юрія САПОЖНИКОВА)

      Про киян, як і про життя у столиці, існує багато хибних уявлень — дехто київську прописку сприймає за манну небесну. А от і дарма — не така-то це й халва. Мешканці села Троєщина, що входить до Деснянського району столиці, минулого тижня зруйнували ці штампи. Оскільки проблеми із землею «троєщан» почалися саме відтоді, як загальні збори села проголосували за приєднання Троєщини до Києва.

      Не минуло й кількох місяців, як люди зрозуміли, що статус киянина їм обійшовся дорогою ціною, а розкіш бути міським — не по кишені... Для них не було пiдвищено плату за квартиру — просто селянам ввічливо пояснили, мовляв, тепер під будинок вони можуть займати не більше 10 соток землі, а за 12 «додаткових» соток для городів уже треба платити. «Фактично з приєднанням до Києва Троєщина перестала бути селом, тепер вона є поселенням у місті. Тому на тамтешніх мешканців у питаннях видачі землі розповсюджуються такі ж норми, як і на киян», — пояснив «УМ» начальник Головного управління земельних ресурсів столиці Анатолій Муховиков.

      Проте людям, які народилися й виросли в селі Троєщина, змиритися з новими правилами гри важко. Для них земля зроду-віку не була дефіцитом: із неї й жили, вирощуючи «свої картоплі». Нині ж у багатьох тутешніх чорноробів фактично відібрано заробіток...

      Василь Семенович Хорунько відносить себе до категорії жертв таких порядків. Він народився й живе на Троєщині більше 60 років. Каже, що тепер у селян відібрали останню можливість для заробітку. «У нас у всіх тут городи великі були. Багато на них працювали, то якось і викручувались, а що тепер робити?» — питає він. У діда вже виросло двоє дорослих синів, обоє задумуються над створенням власних сімей, але як? Раніше всі в одному дворі жили, тепер, щоб обжитися на новому місці, хлопцям доведеться заплатити по кілька тисяч гривень. «Що їм для нормального існування тих кілька соток не вистачить, ясно, як Божий день, але звідки гроші брати, щоб ось такі суми платити за землю?» — нарікає чоловік.

      А те, що розцінки на землю у Києві «столичні» — аксіома. «Мешканці Троєщини безкоштовно отримують, як і раніше, 0,1 гектара. За право на решту землі, якою вони користуються, їм вже доведеться платити по 2 тисячі гривень, — пояснив голова Деснянської райадміністрації Віктор Лага. За його словами, зараз із 750 троєщанських сімей право на землю оформило лише 408.

      Утім позавчора конфлікт між столичною владою і «троєщанами», здається, трохи вщух. Заспокоїти людей вдалося меру Києва Олександру Омельченку. Піти в люди Сан Санич пообіцяв минулого тижня, після того, як екс-селяни прийшли в останній робочий день до стін міськадміністрації з вимогами розібратися в ситуації. Тоді з боку протестантів камені летіли і в бік Київради. Остання своїм рішенням дозволила збудувати в районі урочища Толока, що розташоване по сусідству з Троєщиною, котеджний комплекс. Спорудження його загрожує троєщанам екологічною катастрофою. «В проекті цієї будівлі сказано, що будівельники розкопуватимуть цю територію на 20 метрів углиб. У нас же джерела води знаходяться на рівні 10 метрів. Уже зараз у людей, що живуть поблизу будівництва, зникає питна вода, а що буде, як проект втілять у життя, важко собі уявити», — обурювався тоді організатор акції протесту Микола Найда.

      За день до пікету, за версією столичної влади, мешканці села показали, на що вони можуть піти заради «свого». Троєщани нібито підпалили бульдозер і насос, за допомогою яких будівельники намивали землю на Толоці. Самі бунтівники причетність до цього інциденту заперечують і називають підпал провокацією.

      Тож у вівторок Омельченко, як і обіцяв, навідався до троєщан у гості. Сан Санич погодився на пропозиції селян прийняти в Київраді представників Троєщини, з якими узгоджуватимуть відведення земельних ділянок. І пообіцяв виділити малозабезпеченим та багатодітним сім'ям по 12 соток «чорної» безкоштовно...

      Частково компенсувати вартість землі за своїх найбідніших мешканців погодилась і місцева райадміністрація. Чи не після того, як столичний «батько» привселюдно відчитав голову Деснянської РДА за безлад у приватизації землі в селі Троєщина. «У нас є десятки випадків, коли люди підтверджують, що з ними поводяться неналежно», — сказав він.

      А для того, щоб події надалі розвивалися тихо-мирно, себто без підпалів-пікетів, Київміськрада заборонила Київміськадміністрації до кінця 2004 року надавати земельні ділянки в мікрорайоні Троєщина Деснянського району столиці всім киянам, крім самих троєщан.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>