Сьогодні у селі Оленівка, що неподалік траси Сімферополь—Феодосія, мають поховати родину Куртсеїтових. Рівно дві доби знадобились кримській міліції і досвідченим оперативникам з Києва на чолі iз заступником міністра МВС Петром Опанасенком, щоб розкрити це зухвале резонансне вбивство власника придорожнього кафе, його дружини, трьох неповнолітніх дітей і родича. Більше того, затримали ймовірного виконавця, трьох його спільників, вилучили знаряддя вбивства — пістолет Марголіна з глушником, інші речові докази.
На прес-конференції з цього приводу відкликаний з чергової відпустки начальник кримської міліції генерал-лейтенант Микола Паламарчук оприлюднив деякі обставини злочину в Оленівці. Отож підозрюваний номер один, тобто виконавець, — 44-річний кримчанин. Він одразу взяв гріх на себе. Його правоохоронці взяли аж у Харкові о 4-й годині ранку. Одночасно в Ялті затримали трьох його спільників — безробітних донеччанина, мешканця Ялти (обидва раніше відбували покарання) й алуштинця, які ніде не працювали. Щоправда, вони поки що всіляко відхрещуються від скоєного, проте буцімто беззаперечні факти свідчать не на їх користь.
Щодо особистості самого душогуба, то він тільки 23 червня достроково, на два роки раніше, за зразкову поведінку звільнився з місць позбавлення волі, де «мотав» 8-річний строк за здирництво і незаконне зберігання зброї та боєприпасів (засуджений Московським районним судом Києва). За словами Миколи Паламарчука, на кривавому рахунку банди — розстріл 23 липня цього року в Бахчисараї директора місцевого ринку Бодлера, можливо, й інша «заказуха» за межами півострова й України. Міліція не виключає наявності замовника «розстрільних» справ, а також інших членів угруповання.
Паламарчук поінформував і про таку деталь: убивця, виявляється, раніше знав Іскандера Куртсеїтова. Проникнути ж у родинне обійстя підприємця для нього зі спільниками не було проблематичним — вхідні двері у власному будинку Куртсеїтови не вважали за потрібне замикати навіть на ніч, подейкують, настільки довіряли людям. Правоохоронці опитали всіх мешканців Оленівки і ще трьох навколишніх сіл. Усі в один голос говорили про моральні чесноти родини, особливо дітей — мовляв, виховані, поважали старших, добре вчились у школі.
І хоча комплексна слідча бригада відпрацьовувала всі чотири версії злочину, нині, як розповів журналістам керівник міліції автономії, все ж схиляється до однієї — вбивства з метою пограбування. Це при тому, що те пограбування було якимось вибірковим: нападники прихопили з хати лише відеомагнітофон, 1100 гривень, не звернувши уваги на золоті прикраси жертв, інший не менш дорогий домашній крам. Утім Микола Паламарчук не виключає, що хтось, можливо, сильно зацікавлений попутно у такий спосіб розіграти і міжнаціональну карту. Адже влітку 1995 року саме у цих краях через вбивство двох репатріантів і економічні суперечки між двома етнічними угрупованнями спалахнули масові безпорядки. Отож, за словами міліцейського чільника, подальше розслідування кримінальної справи розставить усі крапки над «і».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
