Ім'я азербайджанського опозиціонера Іси Гамбара два роки тому в Баку тисячі людей вигукували так само гучно і з такою ж надією, як українці на Майдані кричали «Ю-щен-ко!». Гамбар тоді був найпотужнішим кандидатом від опозиції на президентських виборах. У день голосування 15 жовтня 2003 року азербайджанці повиходили на вулиці, виступаючи проти фальсифікацій виборів на користь сина президента Гейдара Алієва — Ільхама. Демонстрацію було жорстоко розігнано, а частину мітингуючих заарештовано. На другий день люди знову вийшли, і це закінчилося ще гірше. Опозиція почала слабнути — насамперед через сильний тиск iз боку влади.
За два роки новоутворений опозиційний блок «Азадлиг» («Свобода»), одним із співголів якого є Гамбар, знову заявляє про намір отримати реванш — на цей раз на парламентських виборах. Надихає опозицію на таку впевненість досвід грузинської та української революцій. Чималі надії опозиціонери покладають на міжнародну підтримку, і в тому числі з боку України, називаючи нашу державу лідером демократичних процесів на пострадянському просторі. Тим самим вони вважають, що Україна зобов'язана втрутитися в ситуацію. Водночас, українська влада практично відмовчується щодо складної політичної ситуації в Баку. І взагалі до скандального затримання в Криму одного з азербайджанських опозиціонерів Расула Гулієва про антидемократичні процеси в Азербайджані в Україні майже не говорили, в той самий час у Баку чи не щотижня силою розганяли мирні демонстрації, а частину їх учасників арештовували.
Зауважимо, що Іса Гамбар особисто знайомий із Віктором Ющенком. Він був присутнім на інавгурації «помаранчевого Президента». Щоправда, як офіційного гостя його на урочистості не запросили (як вважає сам Гамбар, Київ не хотів псувати взаємини з Алієвим), і азербайджанський опозиціонер стояв разом із народом на майдані Незалежності під час інавгураційної промови. А ще у 2003 році між «Нашою Україною» і блоком Гамбара «Наш Азербайджан» було підписано угоду про співпрацю. Головною проблемою для України у виробленні політики стосовно ситуації в Азербайджані є те, що через свої енергетичні інтереси, які може задовольнити Азербайджан, українська влада боїться сваритися з офіційним Баку. Однак Гамбар та інші партійні лідери опозиції наголошують, що допоки в цій країні не зміниться влада, то Україна так і не доб'ється від Баку транспортування каспійської нафти до Європи за допомогою українського нафтогону «Одеса — Броди». Адже, як наголошують азербайджанські опозиціонери, — тут усе вирішує не Алієв, а Кремль. «У погоні за нафтою, можемо втратити як демократію, так і нафту», — каже Гамбар.
Про роль України в демократизації Азербайджану та про перспективи азербайджанської революції Іса Гамбар, якого прихильники опозиції називають майбутнім президентом, розповідає в інтерв'ю «Україні молодій».
