Не минуло і двадцяти п'яти років, як у Театрі імені Франка режисер Валентин Козьменко-Делінде знову повернувся до Шекспіра. З усього, його аж ніяк не хвилюють душевні митарства героя Олега Єфремова у фільмі «Стережись автомобіля» («А не замахнуться ли нам на Вильяма нашего Шекспира?» — питав у своїх акторів режисер народного театру). І справді, чого на того Шекспіра, нехай він тричі класик, замахуватися? Береш і робиш із ним, що вважаєш за потрібне — на те ти й режисер. Хоч стрибки на батуті влаштовуй («Сон літньої ночі», попередня вистава за Шекспіром Козьменко-Делінде у театрі Франка).

Після виходу на екрани фільмів «Карти, гроші, два стволи» (1998) та «Великий куш» (2000) режисера Гая Річі стали називати культовим, а ці стрічки — найвдалішими з усіх спроб пародіювати Тарантіно. Та коли у 2002-му Гай зафільмував у стрічці «Віднесені» свою дружину Мадонну (найчастіше саме з її «геніальною» акторською грою це пов'язують), фільм прогуркотів порожніми консервними бляшанками безлюдними залами кінотеатрів, а подружжю навіть вручили «Золоту малину» — за найжахливіші досягнення у кінематографі. Журналісти уже давно розтрубили, що містер Мадонна зі свого нового фільму «Револьвер» кадри з участю дружини вирізав (вона мала бути кримінальним босом), наголошуючи на слові «власноруч». Мовляв, не хотів удруге ризикувати... Втім прихильники Річі і без того дали «культовому режисеру» ще один шанс, придбавши квитки на його новий фільм «Револьвер».

Оксана Сліпушко — автор першої біографії нинішнього Президента України «Віктор Ющенко: банкір і політик». Нещодавно вийшла друком її нове дослідження — «Лаври і терни правителя: римський імператор Цезар і руський князь Олег».