Шанувальники комп'ютерних ігор добре знають захопливеньку стратегічну забавку з назвою «Хіровз» (герої себто). Там наймогутнішими персонажами «інфернівського» замку є здоровезні моторошні «дябли» (дияволи). Зараз, намагаючись помилуватися дніпровськими кручами з вікна своєї багатоповерхівки на місці колишнього старовинного лівобережного підкиївського села Позняки, я щодня бачу все більше достоту комп'ютерних різновеликих «дяблів» — будівельних підйомних кранів. Підсилюють електронно-потойбічний «глюк» дві здоровецькі заводські труби. Огорнуті чорним димом і підсвічені останніми променями вечірнього сонця, вони достеменно мають вигляд воріт у пекло і є початком класнючого «тівішного» панорамного «проїзду». Далі (зліва-направо) йде Видубицький монастир — (у ярочку), за ним височіє монструазна «Родіна-мать». Трохи поступаючись їй у монументальній величі — церкви Печерської лаври. І як вінець панорами — стримить ще одне фантасмагоричне диво архітектури — Сирецька телевежа: генеральний і — на відміну від будівельних кранів — непорушний «дябл», покликаний цілодобово викрадати спокій із наших осель.

Нині стає модно заручитися начебто думкою громадськості або просто прикрасити програму гострим, а то й просто «прикольним» запитанням на кшталт «Сьогодні Всесвітній день охорони психічного здоров'я. Як ви вважаєте, українська влада психічно адекватна?». Так роблять, зокрема, «5-й канал», «1+1», ICTV. Навіть якщо ініціатори таких інтерактивних опитувань не ставлять за мету одурити суспільство ненауковим підходом, а прагнуть усього-на-всього збагатити жанрове різноманіття фрагментів своєї телепрограми, вони мимоволі вводять суспільство в оману. Про це свідчать науковці. Так, директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто запевняє: інтерактивні опитування, що їх проводять телеканали, жодним чином не відображають думку населення.