«Семанів» розтин по-живому

29.09.2005

      Спроба перевести в обласне підпорядкування один із двох пологових будинків Рівного змусила начальника управління охорони здоров'я області винести порцію «сміття з хати» медичного відомства. «Лікарі перетворили пологи у фінансову кризу для сім'ї, — проголосив Мирослав Семанів. — Надто вона стосується породіль із районів, які, бажаючи убезпечити і себе і, найперше, майбутню дитину, у складних і не дуже випадках намагаються «лягти» в рівненські міські пологові будинки». 850 гривень «вступних», що їх, за інформацією заступника голови ОДА Олександра Рудика, заплатила одна з майбутніх мам, яка прибула з Острозького району, за можливість лікуватися у Рівненському міському пологовому будинку №2, стали «козирною картою» для головного обласного охоронця здоров'я області.

      Однак ініціатива поділитися пологовими закладами не нова і виходить зовсім не від обласної влади. Свого часу міський голова Віктор Чайка пропонував області забрати один із пологових будинків, оскільки рівненчанки стали народжувати значно менше, а утримання двох таких закладів є надто тяжким для міського бюджету. Та, здається, міська влада воліла б за краще позбутися дещо іншого тягаря — старого пологового будинку №1. Особливих емоцій у високих керівників така щедрість не викликала, і жінки з районів продовжували дивуватися «благодійним» апетитам міських пологових будинків.

      Пролежавши якийсь час під сукном, ця ідея була витягнута на світ Божий новітнім обласним медреформатором Мирославом Семанівим. Та тепер вже йдеться про створення на базі пологового будинку №2, який лише 15 років як збудований, іншого закладу з сучасною назвою — обласний перинатальний центр. «Не важливо, як саме називатиметься цей заклад, — впевнений Мирослав Семанів. — Головне, щоб він цільово надавав у необхідних випадках допомогу жінкам всієї області. Бо ще лише у двох областях України — Чернігівській та Чернівецькій — немає обласного пологового будинку. Передачу пологового будинку №2 ми хочемо зробити по-мирному, домовляючись і з міською владою, і з місцевими депутатами. Проте, навіть якщо Рівне не дасть такої згоди, область буде вишуковувати можливості будівництва в межах міста такого закладу. Можливо, під нього, в такому випадку, перебудують одне з адміністративних приміщень обласної лікарні».

      Однак проти передачі пологового будинку № 2 в обласне підпорядкування виступив саме трудовий колектив цього медичного закладу. Лікарів, вочевидь, лякають можливі зміни, які стосуються давно усталеного режиму роботи та, насамперед, загроза звільнення. Втім на зборах трудового колективу вони переконували, що переслідують не власні інтереси, а вболівають за своїх пацієнтів. До того ж, створення справжнього, а не «паперового» перинатального центру, на їх переконанння, потребує стільки коштів, що жоден бюджет — ні міський, ні обласний — не витримає:

      — Навіщо ламати те, що відлагоджено працює? — запитує в. о. головного лікаря Ніла Козяр. — Куди у такому випадку буде перенесена жіноча консультація та гінекологія? Та й те, що мешканкам міста доведеться звертатися в старий пологовий на вулиці Міцкевича одразу ж викличе невдоволення. Я запевняю, що ми не відмовили жодній жінці з районів народжувати саме у нашому пологовому. І якби у міському та й в обласному бюджеті коштів на медицину вистачало, це питання навіть не виникало б.

      Перспектива рівненського жіноцтва народжувати в пологовому будинку № 1, за словами того ж пана Семаніва, аж ніяк не тішить. Адже там «жінку, яка може народити козака — вже одразу з чубом та вусами, можуть зразу покласти на стіл різати». 67 відсотків породіль, за словами начальника обласного управління, народжують у цьому пологовому з кесаревим розтином: «Кесаревих розтинів у лікарні має бути не більше, ніж у 10 відсотках пологів, — стверджує Мирослав Семанів. — Якщо їх буде понад 15 відсотків — головного лікаря на своєму посту вже не буде!»

      Чи стосуються ці погрози пологового будинку № 2? Там медстатистика зафіксувала 21 відсоток кесаревих розтинів. «Лише 9,5 відсотка жінок, які потрапили до нас через міську жіночу консультацію, народжували за допомогою кесаревого розтину, — запевнила пані Козяр. — «Понаднормовий» 21 відсоток «набіг» лише тому, що з районів області до нас присилають народжувати жінок у досить складних випадках. До речі, оті «благодійні» 850 гривень жіночка з Острога, вочевидь, заплатила страховій компанії «Княжа», а не нашому пологовому будинку. Адже саме стільки коштує страхування пологів шляхом кесаревого розтину».

      Загалом, пересічній рівненській сім'ї байдуже, з якого саме бюджету щось десь фінансується, людей турбує, щоб пологи були безпечними та діти народжувались здоровими. А от владному консиліуму — обласній та міській радам — найближчим часом доведеться визначатися: чи справді потрібен терміновий «семанів» розтин по-живому для пологових будинків Рівного.