Африка, метелики і Київ

      У 20-х числах серпня до автора цих рядків зателефонував Валентин Балан із посольства України в ПАР, аж із Йоганнесбурга. Прохання — надати інформацію про українського вченого Бориса Балінського для відзначення сторіччя нашого земляка на Африканському континенті. Адже саме Африці написав свої найвизначніші наукові праці талановитий учений-біолог, фундатор електронно-мікроскопічних досліджень у зоології. Це йому присвятив свою доповідь на 15-му Світовому конгресі з електронної мікроскопії один із її основоположників — лауреат Нобелівської премії, професор Кембриджського університету Аарон Клуг. Це Бориса Балінського вшановувала півторатисячна аудиторія Дурбанського Південно-Африканського міжнародного конвенційного центру, де зібралися світила в цій галузі науки з багатьох країн світу.

      Народився Борис Балінський 10 вересня 1905 року в Києві в родині освітян. Сім'я проживала в центрі міста, у великій квартирі. Діти, а їх було двоє, отримали добре виховання, їм було прищеплено любов до поезії, історії, музики. З дитинства Борис захоплювався українськими народними піснями. Канікули проводили у селі Северинці за 80 кілометрів від Києва. Тут жив їхній дід по материній лінії, священик, якого після приходу радянської влади розстріляли енкаведисти. Якось дід подарував онукові книгу про колекціонування метеликів, що визначило його майбутнє Бориса Балiнського.

      1923 року вiн вступає до Київського університету, де студіює зоологію. 1925 року друкує свою першу наукову статтю, а вже 1932 року виходить у світ його перша монографія українською мовою «Про розвиток ембріона з яйця». Наступного 1933 року Борис Балінський стає професором ембріології в університеті та одночасно заступником директора Інституту зоології Української академії наук, свого вчителя, академіка ВУАН Івана Шмальгаузена.

      Наукова кар'єра обіцяла бути успішною. А тут ще особисте щастя завітало. 1928 року молодий науковець одружився з Катериною Сингаївською. 1934 року в сім'ї Балінських народився син, якого на честь діда назвали Іваном. Але на Україну насувала чорна хмара репресій.

      У 1936 році заарештовують дружину Балінського за «антисовєтську діяльність» і відправляють до таборів на 18 місяців. І це при тім, що в неї була дворічна дитина. Самого вченого позбавляють посади і звільняють з роботи. Йому вдалося влаштуватися в Медичний інститут у Києві, який було засновано в 1921 роцi. Тут учений зміг продовжувати свої наукові експерименти. Але з початком Другої світової війни інститут евакуювали до Харкова. Переїхав туди разом з дружиною (яку звільнили в березні 1939 року з таборів) і Борис Балінський. Він отримує посаду професора зоології. 1943 року його дружина помирає — далося взнаки пережите.

      Разом із матір'ю та дев'ятирічним сином Балінський через деякий час переїздить до Познані (територія Польщі, що була під окупацією німців). Тут учений влаштувався на роботу в Інститут рибництва. До кінця війни доводилося ще кілька разів змінювати місце проживання. Врешті-решт родина Балінських опинилася в Мюнхені, де вчений отримав посаду професора гістології в тимчасовому університеті, який заснувала Організація Об'єднаних Націй. Тут він познайомився з Елізабет Штенгель, яка згодом стала його дружиною. 1949 року в новій сім'ї народилася дочка Гелен. Цього ж року Бориса Балінського запрошено на посаду викладача кафедри зоології до Південно-Африканської Республіки, Йоганнесбурзького університету.

      Загалом, Борис Балінський мріяв потрапити до царства фауни і флори африканського континенту ще з дитинства, відтоді як дід зробив йому отой пам'ятний подарунок — альбом із метеликами. Саме тут уже через п'ять років Балінський очолив кафедру зоології. 1956 року він їде в наукове відрядження до США, в Єльський університет, де знайомиться з всесвітньо відомими вченими у галузі біології докторами Паладе і Портером з Рокфеллерського інституту в Нью-Йорку. Завдяки цим науковцям Борис Балінський став інтенсивно використовувати в своїх наукових дослідженнях у галузі ембріології електронно-мікроскопічні методи. Він був одним із перших, хто запровадив електронну мікроскопію біологічних об'єктів в Африці.

      Учений написав понад 130 наукових праць, із них 22 — українською мовою. Його наукова праця про  розвиток земноводних 1984 року була відзначена як найбільш цитована робота світу в цій ділянці науки. Світове визнання мав його підручник «Вступ до ембріології», що побачив світ 1960 року. Згодом книгу перевидавали ще сім (!) разів англійською, по два рази японською та італійською, один раз іспанською мовами. Це був найпопулярніший і найпоширеніший підручник з ембріології у світі.

      Аж до 1987 року Борис Балiнський очолював кафедру зоології Йоганнесбурзького університету, з 1965 по 1967 рік був деканом біологічного факультету. Впродовж одинадцяти років очолював електронно-мікроскопічне товариство Південної Африки. Саме Балінський передбачив важливу роль молекулярної біології в з'ясуванні ключових механізмів ембріогенезу — зародкового розвитку тварин і людини. 1966 року Балінського було обрано президентом Ентомологічного товариства Південної Африки. Він відкрив і описав кілька видів комах, а останні роки присвятив генетичним дослідженням метеликів.

      Першого вересня 1997 року, не доживши 9 днів до 92 років, Борис Балінський помер. Його тлінні останки, як і багатьох тисяч українців, відомих, маловідомих і невідомих, спочивають в чужій землі.

Василь ШЕНДЕРОВСЬКИЙ.