Афганська строкатість

13.09.2005
Афганська строкатість

Частуйся афганськими млинцями — i вiдразу вибирай. (РЕЙТЕР.)

      Найближчої неділі в Афганістані відбудуться парламентські вибори, які мають стати черговим великим кроком цієї країни до демократії та стабільності. Це будуть перші більш-менш вільні та демократичні вибори після 25 років різкої внутрішньої нестабільності, спричиненої радянською інтервенцією і фактичною громадянською війною. Потім були  спорадичні локальнi війни між арміями місцевих польових командирів, правління ісламських радикалів-талібів та військове втручання США з метою усунення від влади талібів, які надали притулок Осамі бен Ладену та його «Аль-Каїдi». До речі, сутички між військами США і розрізненими групами талібів тривають від осені 2001 року досі і загрожують зривом виборів у окремих провінціях півдня та сходу Афганістану.

      Усунуті 2001 року від влади таліби поставили перед собою саме таку мету. В ході виборчої кампанії, яка неофіційно розпочалася ще весною,  вони фізично знищили чотирьох кандидатів у депутати та п'ятьох членів виборчих комісій. Останньою їхньою жертвою став кандидат у депутати Хаджі Хатікулла, якого було вбито 27 серпня увечері поблизу міста Тірін-Кот. Хатікулла «завинив» перед талібами тим, що попередньо був організатором виборів до Лої Джирги ((«Великих зборів») — традиційного афганського зібрання старійшин та лідерів племен.

      Президентські та парламентські вибори в Афганістані спочатку планувалося провести одночасно у червні 2004 року, але вони були зірвані. Президентські таки вдалося провести у жовтні минулого року, а парламентські тоді перенесли на афганський місяць Саур, який закінчується 21 травня. Проте вибори знову було зірвано, оскільки уряд прогавив останній термін і не оголосив про їх проведення за 90 днів до 21 травня. У підсумку, вибори було призначено аж на 18 вересня.

      За 249 мандатів у нижній палаті парламенту змагаються 2884 претенденти, серед яких 342 жінки, повідомила минулого місяця ЦВК Афганістану, яка діє під наглядом ООН. Право балотуватися до Волесі Джирги (парламенту) має будь-який громадянин Афганістану, якому виповнилося 25 років, і який не був засуджений за злочини проти людства та не є членом незаконних збройних формувань. Високі урядовці повинні подати у відставку перш ніж офіційно зареєструватися кандидатами в депутати. Як повідомляє «Рейтер», серед претендентів на здобуття парламентських мандатів багато саме таких відомих у країні політиків, зокрема і головний суперник Хаміта Карзая на останніх президентських виборах Юнус Кануні, який тоді здобув друге місце. Більше чверті парламентських місць зарезервовано за жінками та ще 10 відсотків — за представниками кочових племен.

      Ці вибори мають стати ключовим тестом для фінальної стадії переходу від довгого періоду воєн до миру. За їх безпеку відповідатимуть афганська поліція та армія і 30 тисяч вояків США та інших країн-членів НАТО.

      На вулицях міст можна побачити невід'ємні для західних демократій виборчі плакати, але агітація велася передусім випробуваними афганськими методами: зустрічами з місцевими старійшинами та зустрічами з сільським електоратом на п'ятничних богослужіннях.  Для кандидатів це була «робота» в прямому сенсі, оскільки до окремих місцевостей країни можна дістатися лише на віслюках гірськими стежинами чи гелікоптером.

      Лише незначна частина кандидатів виступає під прапорами маленьких незалежних партій, а більшість претендентів представляють старi афганськi політичнi бренди, які мають великі гроші (зароблені, зокрема, і на торговлі опіумом), впливи та владу і, відповідно, значно більші шанси виграти вибори.

      Серед кандидатів немало «муджахедінів» («святих воїнів»), які боролися проти радянської окупації ще у 80-х, а потім допомогли Сполученим Штатам повалити Талібан. Ці місцеві лідери та польові командири відразу потому захопили багато міністерських портфелів і розпочали черпати зi своїх посад особисті матеріальні вигоди. Тому нинішній президент Карзай намагається поступово усувати їх з уряду та замінювати технократами західного типу, передусім вихідцями з племен пуштунів, руки яких не так заплямовані кров'ю минулих воєн.

      Найпотужніший виборчий альянс iз 12 партій очолює вже згаданий суперник Карзая на президентських виборах Юнус Кануні, етнічний таджик iз Панширської долини, де відбувався найбільший спротив радянській окупації та правлінню Талібану. Він свого часу займав пост міністра освіти в тимчасовому уряді Карзая. Коаліція Кануні, яка була створена наприкінці березня з метою стати провідною опозиційною силою президенту Карзаю,  цілком здатна сформувати в парламенті потужну фракцію, опозиційну чинному уряду Карзая, і з часом перебрати на себе урядову владу. «Союз дванадцяти» вже підготував свою урядову програму з 23 пунктів, якими передбачено створення додаткових робочих місць, гарантії зайнятості для членiв розпущених незаконних збройних формувань, боротьба з корупцією та контроль за розподілом закордонної фінансової допомоги.

      У списку кандидатів також значиться прізвище колишнього президента Бурхануддіна Раббані. Серед інших потенційних парламентських лідерів можна назвати Хаджа Мохаммеда Мохакіка, колишнього командира шиїтської міліції, та консервативного пуштунського лідера Абдула Рабба Расула Сайята, політичного союзника Карзая. До речі, у списку кандидатів також значиться Вакіл Ахмед Муттавакіл, колишній міністр закордонних справ в уряді Талібану, якого американці 2001 року заарештували, але звільнили після двох років ув'язнення. Не виключено, що в новому парламенті Талібан знову воскресне у вигляді окремої парламентської групи, оскільки в Афганістані все ще дуже багато симпатиків цього руху.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>