Операція «Консервація»

      Вирощувати овочі і фрукти наступного року буде вигідніше, ніж досі. Адже найближчим часом в Україні з'явиться аж чотири плодоовочеві комбінати, які суттєво збільшать попит заготівельників на городину і садовину. Одне із підприємств планують відкрити вже цього року в Криму. А ще три — наступного, на Закарпатті.

Кримський гігант

      Керівництво ТОВ «Оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат» відкрило у Нижньогірському районі, що в Криму, консервний завод, який не працював майже 10 років, хоча в радянські часи вважався одним із найбільших у країні. Це друге плодоовочеве підприємство в Автономній Республіці після заводу з виробництва пюре, яке в компанії «Мейбл» минулого року викупила «Сандора». Його власником, як повідомляє регіональна преса, став підприємець із Донецька, який і інвестував засоби у відновлення та запуск виробництва.

      Розташування плодоовочевого заводу на північному сході півострова, за словами фахівців Кримського представництва Проекту аграрного маркетингу, є оптимальним для такого заводу. Адже поруч проходить Північнокримський канал, який дає кримським фермерам можливість ефективно вирощувати овочі на зрошуваних землях. Також у регіоні вже є низка порівняно великих господарств, які спеціалізуються саме на вирощуванні овочів. Той таки сусід стане стимулом як їм, так й іншим фермерам для нарощування обсягів виробництва. Крім того, поруч розташовані плодоовочеві регіони Херсонської області, з яких фермери також зможуть постачати плодоовочеву сировину.

      Зараз завод уже приймає на переробку сливи, персики, помідори, баклажани, гарбузи сорту «Арабатська», яблука та груші. А з нового року фермерам буде вигідно вирощувати ще й кабачки для ікри, яку планує виробляти підприємство. Зараз завод працює приблизно на 20 відсоткiв потужності, тобто переробляє до 400 тонн плодоовочевої продукції за зміну. І нині там помідоровий сезон.

      Продавати консервацію планують насамперед у східних областях України, хоча маркетологи підприємства розглядають і варіанти експорту продукції в Росію. Втім фахівці Проекту розвитку маркетингу вважають, що так швидко розширитися підприємству не вдасться, адже, незважаючи на унікальні кліматичні умови, нині в Криму виробляють недостатньо плодоовочевої продукції навіть для задоволення внутрішніх потреб регіону. Саме тому АРК, як і раніше, є одним із найбільших покупців овочів в Україні, після Києва та Донецької області.

Усі овочі й фрукти — на Закарпаття!

      А про достатність плодоовочевої продукції на заході України, схоже, буде турбуватись Закарпаття, де наступного року планують запустити ще три нових консервних заводи. Нині в області їх уже близько 10, а сумарна потужність за переробкою овочів і фруктів значно перевищує обсяги вирощеної фермерами регіону сировини. Тож, очевидно, щоб забезпечити нормальне функціонування цих переробних підприємств, їм доведеться закуповувати необхідну продукцію в інших областях країни.

      За попередньою інформацією, два заводи запустять на базі старих консервних у традиційно овочевих районах області, де й без того сконцентровано більшість переробних плодово-овочевих підприємств. Один із них з'явиться у Хустському районі й спеціалізуватиметься винятково на консервуванні фруктів. І це буде вигідним, бо у цьому ж районі вже працює кілька невеликих овочевих підприємств, які займаються виробництвом яблучного концентрату.

      Щоправда, вже цього року консервні заводи Закарпаття  відчули гострий дефіцит овочевої сировини, особливо огірка. У пошуках овочів для консервації вони змушені створювати заготівельні пункти в сусідніх областях. При цьому найбільш успішні з цих підприємств, за оцінках аналітиків, зможуть у кращому випадку виконувати плани з переробки овочів не більше ніж на 40-50 відсотків. У зв'язку з цим виникає закономірне питання: невже підприємці, що інвестують чималі кошти в нові консервні заводи, зовсім не цікавляться ситуацією на ринку сировини? Адже, наприклад, у сусідній Львівській області умови для вирощування огірків ще більш сприятливі, і там зовсім немає конкуренції на ринку.

      Радує тільки те, що безсумнівну вигоду від постійного збільшення кількості консервних заводів на Закарпатті одержують фермери-виробники овочів і фруктів. Цього року ті, хто вирощує огірки із застосуванням сучасних інтенсивних технологій (з крапельним зрошенням, шпалерами, продуктивними гібридами, системою захисту), зможуть одержати більш як 100-150 тисяч гривень виторгу з кожного гектара.

Переробним заводам — кінець?

      Щоправда, з 16 серпня поточного року порівняно спокійне життя переробників плодоовочевої продукції України змінилося. Адже Закон України № 2775-IV «Про внесення змін у деякі закони України», що набрав сили з 7 липня, передбачає істотне зниження імпортного мита на продукти плодоовочевої групи. Через це реальні витрати на імпорт багатьох товарів знижуються у чотири рази. Тож українським переробним підприємствам буде складніше конкурувати із західними виробниками. Більшість консервованих овочів  обкладатимуть митом у 20 відсотків, замість 1-2 євро за брутто-кілограм раніше. Виняток становлять огірки і корнішони, імпортне мито на які становитиме 17 відсотків, а також помідори, мито на які знизиться до 15 відсотків. Імпортувати фруктові консерви також стане легше — мито на більшість із них знижується до 20 відсотків з 1-2 євро за кілограм.

      Також істотно знижуються мита на імпорт готової консервації, які набирають чинностi з 1 грудня 2005 року. При такому рівні імпортного мита українським виробникам доведеться серйозно подбати про підвищення ефективності своєї діяльності. У будь-якому випадку варто очікувати збільшення закордонних поставок консервації вже наприкінці цього — початку майбутнього року, а також банкрутства менш ефективних консервних заводів, кажуть фахівці Проекту аграрного маркетингу.

      Особливо українських переробників турбує ситуація із зеленим горошком і цукровою кукурудзою, виробництво яких в останні роки динамічно зростає, заміщаючи імпорт. Швидше за все, поставки цих товарів з-за кордону різко збільшаться після вступу в силу змін до Митного тарифу. На думку експертів, вітчизняні виробники поки ще не можуть запропонувати конкурентоздатний продукт за порівняно невисокою ціною.