Кадр із випуску новин Першого національного від 25 листопада 2004 року. Сурдоперекладач Наталя Дмитрук: «Наш Президент — Ющенко!». (Фото УНІАН.)
Нова менеджерська команда НТКУ на чолі з віце-президентом Андрієм Шевченком, бажаючи створити на УТ-1 сучасне й конкурентоздатне телебачення, ініціює найрізноманітніші зміни. Аби підняти рейтинг каналу, змінено стиль і формат подачі новин, внаслідок тестування на предмет професійності серед журналістів і дикторів відбулися «чистки», на Перший національний прийшли нові обличчя й голоси. За більшістю зниклих старих глядач, як правило, не жалкує. Кричущий виняток — скорочення на УТ-1 сурдоперекладу для глухих, який був присутній у двох денних випусках новин. Після «перезапуску» денних новин сурдоперекладачі, швидше за все, в ефір не повернуться. Понад 60 тисяч глухих українців будуть принесені в жертву рейтингу УТ-1.
«Є закони сприйняття кадру, і людина, яка в кутку рухається (сурдоперекладач. — Авт.), відволікає глядача від того, що робиться у кадрі. Відповідно, сприйняття новин значно погіршується. «Біжучий рядок» теж відволікає увагу, але набагато менше», — говорить в інтерв’ю сайту «Телекритика» Василь Самохвалов, директор новин Першого нацiонального.
Однак самі глухі, які вже зараз позбавлені можливості чути «мову жестів», не особливо вірять в обіцянки отримати «біжучий рядок». До того ж можливі проблеми з повнотою подачі такої інформації та можливостями її сприйняття.
Ірина Чепчина, перший заступник голови Українського товариства глухих, у коментарі «Телекритиці» зазначила, що зняття новин із сурдоперекладом — це дискримінація інвалідів: «Згідно зі «Стандартними правилами щодо урівняння можливостей інвалідів» (резолюція ООН 48/96) та Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нечуючі мають право на безперешкодний доступ до отримання інформації. У багатьох країнах світу, зокрема в Фінляндії та Великій Британії, є спеціальні канали для нечуючих за рахунок держави. А на приватних каналах двічі-тричі на тиждень кілька годин ефіру теж надають програмам для глухих. У Росії сурдоперекладачі працюють у новинах на каналі ГРТ. Невже керівникам УТ-1 цього досвіду недостатньо?».
Однак менеджери каналу налаштовані жорстко, в тому числі й щодо звільнення двох штатних сурдоперекладачів — Наталі Дмитрук та Лади Соколюк. «Або вони спробують себе закріпити в цій компанії, або... Питання дуже делікатне. Оскільки можна нескінченно сприймати УТ-1 як відстій для побажань різних меншин. Або намагатися зробити якісне телебачення. Я, на жаль або на щастя, не бачив, щоб наші конкуренти робили новини з сурдоперекладом», — каже Василь Самохвалов.
Особливої «делікатності» цій ситуації додає постать Наталі Дмитрук — жінки, яка під час помаранчевої революції здійснила справжній громадянський подвиг. 25 листопада в ефірі «Вістей» вона, замість того щоб дублювати інформацію про визнання Президентом Віктора Януковича, своїми руками розповіла: «Результати ЦВК є сфальсифікованими. Не вірте. Наш Президент — Ющенко. Мені дуже прикро, що до цього доводилося перекладати неправду. Більше я цього не робитиму. Не знаю, чи побачимося ми ще». За це вже в новому році Наталя Дмитрук отримала Міжнародну нагороду свободи преси імені Джона Об'юшона. А «нове» УТ-1, яке нібито прямує до статусу суспільного телебачення, «нагородило» Наталю відпусткою за свій рахунок і ймовірним скороченням.
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
