«На зоні» очікують змін

      Без прискіпливої уваги з боку керівництва держави підбивали підсумки діяльності кримінально-виконавчої системи за перше півріччя на колегії Департаменту з виконання покарань минулої п'ятниці. Тоді як усі попередні колегії силовиків відбувалися в присутності Президента Віктора Ющенка i не обійшлися від мало не нищівної критики від глави держави. Як пізніше пояснив «УМ» керівник Департаменту з виконання покарань Василь Кощинець, він ще не звітував Президенту, тому не отримував від нього ні нарікань, ні доручень.

       Слід нагадати, що в лютому Ющенко несподівано відвідав Коростенську виправно-трудову колонію №71, що на Житомирщині, i був відверто незадоволений станом справ у виправних закладах. Сьогодні пан Кощинець зазначає, що принаймні саме в цій колонії все змінилося на краще: змінили не лише керівництво, а й відношення до роботи в колективі. I це стосується не лише Коростеня, відвіданого Президентом. Як зізнався «УМ» пан Кощинець, він досить часто несподівано відвідує «зону» й сам, залишаючи її керівництво за дверима, i не зважаючи на нарікання про можливу небезпеку у спілкуванні з «контингентом»: «Беру із собою лише сержанта i вперед, а люди все розповідають».

      I хоча за півроку кардинальних зрушень не зробити, але наразі кримінально-виконавча система в Україні є керованою і виконує покладені на неї завдання i функції, переконані в Департаменті. I на «зоні», i в СІЗО майже на 14% зменшилася кількість злочинів, помітним є i зниження рівня порушення дисципліни.

      У суботньому номері «УМ» уже повідомляла, що Департамент зініціював зменшення терміну ув'язнення за несерйозні злочини, за скоєння яких сидить майже третина всіх засуджених — 60 тисяч осіб, а також про те, як виконується підписаний Президентом Закон «Про амністію».

      Натомість у пресі з'явилася інформація про те, що  до кінця року чергова амністія охопить 24 тисячі ув'язнених. Та, як зазначив «УМ» начальник прес-служби Департаменту з виконання покарань Ігор Кроль, ця цифра не може бути підтверджена, бо не відомо, звідки у ЗМІ такі дані, які не збігаються з офіційною інформацією Держдепартаменту. Нагадаємо, що раніше сам пан Кощинець в ексклюзивному коментарі «УМ» повідомив, що під амністію підпадають 7,5 тисячi осіб (тобто втричі менше) i на даний момент у суди направлено матеріали на 6,7 тисячі осіб, з яких уже розглянуто 5,3 тисячі. При цьому вже звільнено більше 4 тисяч засуджених, а ще майже тисячі скорочено строк покарання. Якщо скласти всі ці цифри, то отримаємо близько 24 тисяч. Але ж ці цифри не можна складати, отже, дехто помилився, «амністувавши» замість  Президента втричі більше «ЗеКа»?

      До речі, амністія стосується лише найбільш незахищених соціальних категорій засуджених, 60 відсотків з яких потрапили «на нари» за крадіжки та злочини з необережності, тому Василь Кощинець запевняє, що амністія не призведе до ускладнення криміногенної ситуації в державі.

      Щодо зменшення терміну ув'язнення за несерйозні злочини, то вже зараз готується робоча група з усіх зацікавлених відомств і громадських організацій, яка до середини вересня має підготувати всі пропозиції законодавчих змін, а вже до кінця року — вирішити це питання. За словами пана Кощинця, держава спочатку витрачає кошти на утримання подібних дрібних злодюжок, а потім переймається проблемою їх адаптації. На його переконання, відповідати за злочини необхідно, але за вкрадену курку чи консервацію тощо, можливо, краще запровадити матеріальне і моральне стягнення або систему примусового відпрацювання на громадських роботах.

      А поки що пропонується раніше випускати з-за грат тих, хто прокралися по дрібницях або трохи похуліганили у вуличній бійці. Адже, згідно зі статистикою, після 8 місяців ув'язнення людина починає адаптуватися до тюремних буднів і поступово звикає настільки, що повернутися до нормального життя вже важко. Тим більше що наша система відбування покарання ще далека від перевиховання i швидше «виховує» справжній рецидив.Тому покарання за такі злочини хочуть скоротити до декількох місяців.

      Але проблемними у кримінально-виконавчій системі є не лише «зеківські» питання, а й кадрові. Не кожен зi спiвробiтникiв колонiй на зоні відповідає кваліфікаційним вимогам. Є й проблеми з корупцією. Профілактика, проведена Департаментом, виявила чимало негативу в стосунках між співробітниками адміністрації колоній та засудженими. З тими, в кого плями на мундирах, прощаються. Так, 20 працівників «зони» притягнуто до суду i звільнено зі служби за вчинення правопорушень з ознаками корупційної діяльності. Як приклад, Василь Кощинець навів нещодавно зафіксовану дачу хабара начальнику колонії в сумі 400 доларів за підготовку документів на умовно-дострокове звільнення. Ще близько двохсот працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності, але «останнього попередження» не отримали більше тридцяти з них  — їх звільнили без розмов.