При Кабінеті Міністрів слід створити освітньо-церковну комісію, аби за двомісячний термін устигнути підготувати хорошу програму для викладання у школах «основ християнської етики в українській культурі», вважають представники християнських конфесій. Минулого тижня на прес-конференції в УНІАН вони оприлюднили звернення до Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Президента Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Володимира Литвина і міністра освіти та науки Станіслава Ніколаєнка, де стверджують, що підтримують ініціативу Ющенка про навчання дітей традиціям українського християнства і пропонують свою допомогу в підготовці підручників. Вивчення такого предмета в освітніх закладах сприятиме консолідації суспільства, адже предмет буде позаконфесійним, вважають автори звернення. Церковнослужителі нагадали, що, відповідно до соціологічного дослідження, здійсненого Центром ім. Разумкова, близько 40% респондентів виступили за викладання в українських школах християнської етики, понад 10% — проти.
Звернення підписали також глави Української православної церкви Київського патріархату, УПЦ МП, УАПЦ і Української греко-католицької церкви. Вони пропонують розробляти програму викладання цього предмета на засадах толерантності, передбачивши в навчальній програмі можливість ознайомлення з існуючими в Україні іншими релігійними культурами і традиціями. Утім представники церков зазначили, що впроваджувати новий предмет слід поетапно, передусім у областях, де вже є такий досвід — у Рівненській, Львівській, Донецькій, у Криму. Що ж до інших регіонів, то для цієї справи слід дбайливо готувати вчителів.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
