Столичне метро невтомно підкидає своїм пасажирам нові сюрпризи: оновлює вагони і збільшує кількість ліній, виганяє торговців зі станцій та веде затяжні війни з жебраками, анонсує поліпшення сервісу та лякає киян підвищенням тарифів. Чого нам слід чекати від рідної «підземки» найближчим часом? Минулого тижня начальник Київського метрополітену Микола Шавловський та начальник Головного управління транспорту та інформатизації КМДА Іван Шпильовий зустрілися із журналістами, щоб відповісти на це запитання. Принагідно торкнулися й інших тем, пов'язаних із транспортом.
Час — це гроші!
У не такому вже й далекому майбутньому пасажири київської «підземки» намагатимуться якнайшвидше пройти від турнікету до перону й сісти до вагона, скоротивши час перебування у метро до мінімуму, навіть якщо особливо поспішати їм нікуди. Річ у тім, що керівництво метрополітену збирається запровадити нову систему оплати проїзду: стягнена сума залежатиме від часу, проведеного пасажиром під землею. Замість жетонів більшість пасажирів будуть користуватись багаторазовими електронними картками, на яких можна буде поповнювати рахунок. Причому підносити картку до спеціальних пристроїв доведеться як на вході до станції, так і на виході з неї. Але не думайте, що жадібні «метрівці» здиратимуть гроші двічі! Навпаки, розумна електроніка порахує, скільки часу ви перебуваєте в метро (тобто скільки станцій проїхали), і поверне на ваш електронний рахунок решту. Як пояснив начальник метрополітену Микола Шавловський, люди від цього тільки виграють: «Скажімо, ви проїхали 1 станцію — з вас зняли 10 копійок, 5 станцій — 50 копійок, але не більше від тарифної ставки (умовно — 1 гривні)». Отже, якщо пасажир пересідатиме з лінії на лінію, хоч півдня проведе під землею, але нагору не виходив, з його електронної картки знімуть вартість однієї поїздки, а не гігантську суму.
Противники такого нововведення можуть розслабитись: по-перше, нова система буде вводитися тільки після підвищення тарифів на проїзд (а це ще невідомо коли), а по-друге, жетони нікуди не зникнуть, хоча й стануть менш вигідною формою оплати за проїзд, ніж картки. Як пояснив керівник метрополітену, нехай умовно проїзд буде коштувати 1 гривню. Тоді людина перераховує на картку 100 гривень, передоплачуючи послуги метрополітену, і отримує право не на 100, а на 160 поїздок. А жетонів за 100 гривень ви зможете придбати не більше сотні. Ось така арифметика. Незрозуміло лишень, яка від цього вигода підземному перевізнику...
Метро «лайт» — ні!
Ще торік у Києві жваво обговорювались перспективи та переваги побудови так званого «легкого» метро, яким планувалося замінити деякі лінії швидкісного трамвая, а тепер міська влада навідріз відмовляється від цієї ідеї. Як повідомив начальник КП «Київський метрополітен» Микола Шавловський, у недоцільності такого будівництва можна було переконатись на досвіді Москви, яка викинула на легке метро значні кошти й отримала надзвичайно шумну транспортну мережу: «Є порядок розрахунку і будівництва, є санітарні й екологічні норми. Якщо б ми побудували на естакаді між будинками метро, то шум у будинках не дозволив би жити там людям. У Москві в будинках поблизу лінії легкого метро вже ніхто не живе — там влаштовано розважальні установи, торгові й офісні центри. Від легкого метро набагато більше шуму, ніж від трамвая». Як додав пан Шавловський, вартість будівництва «легкого метро» у Москві становить 35 мільйонів доларів, тоді як будівництво звичайного метро обійдеться Києву в 25 мільйонів доларів. Тому місту простіше «прокласти метро неглибокого залягання (4-5 метрів) з прекрасними вестибулями, а нагорі зробити чудову зону відпочинку замість того, щоб захаращувати її гігантськими металевими конструкціями». Таким чином, кияни і від шуму не потерпатимуть, і гроші зекономлять, і столичну землю, яку довелося б виділяти на величезні технологічні зони для «легких» станцій, заощадять. Та ще й їздити, напевне, зможуть...
Таксі, таксі, вези, вези...
За кілька років у столиці відновиться традиція легкових таксомоторних перевезень, принаймні міська влада докладе до цього чимало зусиль. Таке завдання перед транспортниками поставив мер Києва Олександр Омельченкою. Як розповів журналістам Іван Шпильовий, ще 10-12 років тому в місті існували 4 таксомоторні парки, які перебували не у комунальній, а у державній власності. У процесі приватизації ці підприємства були акціоновані й продані, і сьогодні з «шашечками» їздять лише приватні перевізники.
Мостові збори
Цілком iмовірно, що вже через кілька років водії будуть платити гроші за те, щоб проїхати київським мостом. Як повідомив начальник Головного управління транспорту та інформатизації КМДА Іван Шпильовий, міська влада вже торкалась питання платного проїзду через мости столиці, однак поки що на стадії першого розгляду, не більше. Адже для того, щоб запровадити платний проїзд якоюсь вулицею чи мостом, потрібно збудувати безкоштовну альтернативу, і це обов'язкова умова. Поки ж ті мости, які є на сьогоднішній день, витримують страшенні навантаження, особливо в годину пік: вранці там виростають автомобільні пробки у напрямку Правого берега, увечері потік машин повертається на Лівий берег, тому, за словами пана Шпильового, про визначення конкретних тарифів ще не йшлося: «Через 2-3 роки ми введемо, мабуть, один міст, а потім, можливо, і другий, а після цього вже можна розглянути питання платного проїзду». Іншими словами, це колись буде, але нескоро.
Водночас перспектива платного в'їзду до центральної частини Києва не така вже й далека. За словами Івана Шпильового, місто планує застосувати певну градаційну тарифну сітку, поділивши місто на зони віддаленості: «Умовно кажучи, у першій (центральній) зоні міста одна година паркування коштуватиме 5 гривень, у другій зоні — 3 гривні, і чим далі від центру, тим дешевшою буде стоянка легкового приватного транспорту. От побачите, бажаючих паркуватись у центрі Києва поменшає. Громадяни самі будуть у цьому зацікавлені».
